-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одру́жуватися, одру́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одру́жуймося, одру́жуймось
2 особа одру́жуйся, одру́жуйсь одру́жуйтеся, одру́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одру́жуватимуся, одру́жуватимусь одру́жуватимемося, одру́жуватимемось, одру́жуватимемся
2 особа одру́жуватимешся одру́жуватиметеся, одру́жуватиметесь
3 особа одру́жуватиметься одру́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одру́жуюся, одру́жуюсь одру́жуємося, одру́жуємось, одру́жуємся
2 особа одру́жуєшся одру́жуєтеся, одру́жуєтесь
3 особа одру́жується одру́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одру́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одру́жувався, одру́жувавсь одру́жувалися, одру́жувались
жін. р. одру́жувалася, одру́жувалась
сер. р. одру́жувалося, одру́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одру́жувавшись

Словник синонімів

ОДРУЖИ́ТИСЯз ким і без додатка (про чоловіка, жінку - взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм.,ПОДРУЖИ́ТИСЯрозм.,ОБКРУТИ́ТИСЯрозм.,ПОШЛЮ́БИТИфольк., книжн.,ЗАШЛЮ́БИТИСЯзаст.,УЗЯ́ТИСЯ[ВЗЯ́ТИСЯ]заст.,ПОЙНЯ́ТИСЯ[ПОНЯ́ТИСЯ]заст.;ПРОДА́ТИСЯкому, розм. (взяти шлюб з розрахунку); ОБРУЧИ́ТИСЯ (обмінявшись з молодою або молодим обручками); ОБВІНЧА́ТИСЯ, ПОВІНЧА́ТИСЯ (виконуючи церковний обряд); ОЖЕНИ́ТИСЯ, ЖЕНИ́ТИСЯна кому, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]заст.,ПОЙНЯ́ТИ[ПОНЯ́ТИ]заст.,ОБА́БИТИСЯзневажл. рідше (про чоловіка); ПІТИ́, ВИ́ЙТИза кого, а також із сл. заміж, ВІДДА́ТИСЯ, ВИ́ДАТИСЯза кого, розм.,ПОБІ́ГТИрозм., ірон. (про жінку). - Недок.: одру́жуватися, дружи́тисярозм.жени́тися, поє́днуватися, парува́тися, бра́тися, продава́тися, обруча́тися, вінча́тися, женитися, бра́ти, іти́[йти], вихо́дити, віддава́тися, видава́тися. Вчора - в перший день весни - Одружилися вони (С. Олійник); [Іфігенія:] Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Леся Українка); Восени Оксен з супроти волі батька одружився на ній і забрав Олену до Троянівки (Григорій Тютюнник); Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер (Б. Грінченко); Поженились всі колишні друзі, парубками стала дітвора (В. Сосюра); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели Кругом хатини (Т. Шевченко); [Порфирій:] А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. [Товстоліс:] Та як вам сказати .. хотілось би. Та боюсь, знаєте, старий (І. Кочерга); Любилися, кохалися, Чому ж не беремся (П. Чубинський); Ти, удово, старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума); На плантації полюбився з дівчиною - злигалася біда з горем - обкрутилися (О. Кундзич); - Люд же знає, що князь прийняв нову віру не через проклятьбу, а через жону. Дуже-бо захотілося йому пошлюбити сестру ромейського імператора Василя (П. Загребельний); А як така любов народиться меж парубком і дівчиною і возьмуться [візьмуться] вони меж собою (Г. Квітка Основ’яненко); Старша [сестра] рік тому назад була понялась з одним чиновником (А. Кримський); Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (В. Забіла); Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату (І. Нечуй-Левицький); Козак оженився, наче утопився (прислів’я); - В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене і побачиш, як добре тобі буде (казка); [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз); - Я ніколи не вийду заміж, - з сумною довірливістю говорить мені трудівниця моря (О. Довженко); - Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний).