одномовний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одномо́вний | одномо́вна | одномо́вне | одномо́вні |
родовий | одномо́вного | одномо́вної | одномо́вного | одномо́вних |
давальний | одномо́вному | одномо́вній | одномо́вному | одномо́вним |
знахідний | одномо́вний | одномо́вну | одномо́вне | одномо́вні |
орудний | одномо́вним | одномо́вною | одномо́вним | одномо́вними |
місцевий | на/в одномо́вному, одномо́внім | на/в одномо́вній | на/в одномо́вному, одномо́внім | на/в одномо́вних |
Словник антонімів
БАГАТОМОВНИЙ | ОДНОМОВНИЙ |
Який знає, користується, розмовляє багатьма мовами, поліглот. | Який знає, користується, розмовляє однією мовою. |
Багатомовний, а, е ~ одномовний, а, е громадянин, країна, людина, населення, натовп. Бути, ставати багатомовним ~ одномовним. | |
Словники бувають одномовні і багатомовні. | |
Багатомовність ~ одномовність. |