одномовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одномо́вний одномо́вна одномо́вне одномо́вні
родовий одномо́вного одномо́вної одномо́вного одномо́вних
давальний одномо́вному одномо́вній одномо́вному одномо́вним
знахідний одномо́вний одномо́вну одномо́вне одномо́вні
орудний одномо́вним одномо́вною одномо́вним одномо́вними
місцевий на/в одномо́вному, одномо́внім на/в одномо́вній на/в одномо́вному, одномо́внім на/в одномо́вних

Словник антонімів

БАГАТОМОВНИЙ ОДНОМОВНИЙ
Який знає, користується, розмовляє багатьма мовами, поліглот. Який знає, користується, розмовляє однією мовою.
Багатомовний, а, е ~ одномовний, а, е громадянин, країна, людина, населення, натовп. Бути, ставати багатомовним ~ одномовним
Словники бувають одномовні і багатомовні.
Багатомовність ~ одномовність.