неувядний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний неув’я́дний неув’я́дна неув’я́дне неув’я́дні
родовий неув’я́дного неув’я́дної неув’я́дного неув’я́дних
давальний неув’я́дному неув’я́дній неув’я́дному неув’я́дним
знахідний неув’я́дний, неув’я́дного неув’я́дну неув’я́дне неув’я́дні, неув’я́дних
орудний неув’я́дним неув’я́дною неув’я́дним неув’я́дними
місцевий на/у неув’я́дному, неув’я́днім на/у неув’я́дній на/у неув’я́дному, неув’я́днім на/у неув’я́дних