недіючий 2 значення
-1-
прикметник
(який не діє)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неді́ючий | неді́юча | неді́юче | неді́ючі |
родовий | неді́ючого | неді́ючої | неді́ючого | неді́ючих |
давальний | неді́ючому | неді́ючій | неді́ючому | неді́ючим |
знахідний | неді́ючий, неді́ючого | неді́ючу | неді́юче | неді́ючі, неді́ючих |
орудний | неді́ючим | неді́ючою | неді́ючим | неді́ючими |
місцевий | на/у неді́ючому, неді́ючім | на/у неді́ючій | на/у неді́ючому, неді́ючім | на/у неді́ючих |
-2-
прикметник
(пасивний)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неді́ючий | неді́юча | неді́юче | неді́ючі |
родовий | неді́ючого | неді́ючої | неді́ючого | неді́ючих |
давальний | неді́ючому | неді́ючій | неді́ючому | неді́ючим |
знахідний | неді́ючий, неді́ючого | неді́ючу | неді́юче | неді́ючі, неді́ючих |
орудний | неді́ючим | неді́ючою | неді́ючим | неді́ючими |
місцевий | на/у неді́ючому, неді́ючім | на/у неді́ючій | на/у неді́ючому, неді́ючім | на/у неді́ючих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | недію́чий | недію́ча | недію́че | недію́чі |
родовий | недію́чого | недію́чої | недію́чого | недію́чих |
давальний | недію́чому | недію́чій | недію́чому | недію́чим |
знахідний | недію́чий, недію́чого | недію́чу | недію́че | недію́чі, недію́чих |
орудний | недію́чим | недію́чою | недію́чим | недію́чими |
місцевий | на/у недію́чому, недію́чім | на/у недію́чій | на/у недію́чому, недію́чім | на/у недію́чих |