недомовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний недомо́вний недомо́вна недомо́вне недомо́вні
родовий недомо́вного недомо́вної недомо́вного недомо́вних
давальний недомо́вному недомо́вній недомо́вному недомо́вним
знахідний недомо́вний, недомо́вного недомо́вну недомо́вне недомо́вні, недомо́вних
орудний недомо́вним недомо́вною недомо́вним недомо́вними
місцевий на/у недомо́вному, недомо́внім на/у недомо́вній на/у недомо́вному, недомо́внім на/у недомо́вних

Словник синонімів

НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. - той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙрідко;НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). - Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О. Гуреїв); - Затойкав, як той недорікуватий, - глумливо гримнув Харитон. - Що тобі, мову відібрало? (Ю. Смолич).