негоже 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНОу знач. предик.,НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил.,НЕГО́ЖЕу знач. предик.,НЕ ГОДИ́ТЬСЯу знач. предик., перев. з інфін.,ГРІХпредик., підсил. розм.,ГРІ́ШНОу знач. предик., підсил. розм.,ГРІ́ШКАпредик., дит.,НЕХО́РОШЕрідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНОпідсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНОпідсил.,ГИ́ДКОпідсил.,ЧО́РНОпідсил.,ПО-СВИНЯ́ЧОМУпідсил. розм.,ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше,ПО-СВИ́НСЬКИпідсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.).Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); - Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); [Маруся:] Та не можна ж їм [ченцям] битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); - Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, - зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, - але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); [Гострохвостий (до Горпини):] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); [Марта:] Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов - не поздоровкався, напився - не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).
ПОГА́НОприсл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВОпідсил.,КЕ́ПСЬКОрозм.,ПОГАНЕ́НЬКОрозм.,НЕЗУГА́РНОрозм.,АБИ́ЯКрозм.,КА́ЗНА-ЯКрозм.,ТАК-СЯ́К[СЯК-ТА́К]розм., НЕВА́ЖНОрозм. рідше,ПАСКУ́ДНОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЯКзневажл.,ХУ́ДОзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКдіал. - Невдоволення собою - гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); - Ні. Недобре зробив батько... - Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив [заводу] працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, - сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); [Конон:] Чого так дивишся на мене? [Женя:] Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка - Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); - Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися [Марія] почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці - незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); - Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! - каже, усе-таки за вікном, голос. - Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).