-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний невси́пний невси́пна невси́пне невси́пні
родовий невси́пного невси́пної невси́пного невси́пних
давальний невси́пному невси́пній невси́пному невси́пним
знахідний невси́пний, невси́пного невси́пну невси́пне невси́пні, невси́пних
орудний невси́пним невси́пною невси́пним невси́пними
місцевий на/у невси́пному, невси́пнім на/у невси́пній на/у невси́пному, невси́пнім на/у невси́пних

Словник синонімів

НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙпідсил.,НЕВТОМИ́МИЙрідко;НЕВСИПУ́ЩИЙ[НЕВСИПУ́ЧИЙ], НЕВСИ́ПНИЙ[НЕУСИ́ПНИЙрідко] (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі). - Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий - невтомний (Панас Мирний); Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились (І. Нечуй-Левицький); Люблю я свого милого, в роботі невтомимого (І. Гончаренко); Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська). - Пор. 1. невгамо́вний.
I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину - який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙрозм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ[НЕВСИПУ́ЧИЙ], НЕВСИ́ПНИЙ[НЕУСИ́ПНИЙ], НЕДРЕ́МНИЙ[НЕДРІМА́ННИЙ]поет. (який цілком віддається пильнуванню за ким-, чим-небудь); ВСЕВИДЮ́ЩИЙ[УСЕВИДЮ́ЩИЙ]заст.,ВСЕВИДЮ́ЧИЙ[УСЕВИДЮ́ЧИЙ]заст., ВСЕВИДЯ́ЩИЙ[УСЕВИДЯ́ЩИЙ]заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ[УСЕВИДЯ́ЧИЙ]заст. (здатний усе помічати). Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога.. не забудь (М. Рильський); Мостом.., обабіч якого стояла невсипуща сторожа, князь Святослав вийшов з Гори й попрямував до Нового города (С. Скляренко); Та завжди недремними будемо ми - Солдатами будемо Армії Миру (І. Нехода); [Сінон:] Признатись мушу, ти ж бо всевидюща... (Леся Українка). - Пор. I. спостере́жливий.
ПИ́ЛЬНИЙ (про погляд, очі - дуже уважний, насторожений), ЗІРКИ́Й, ПРОНИ́КЛИВИЙ, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ, ВСЕВИДЯ́ЩИЙ[УСЕВИДЯ́ЩИЙ]заст.,ВСЕВИДЯ́ЧИЙ[УСЕВИДЯ́ЧИЙ]заст.,ВСЕВИДЮ́ЩИЙ[УСЕВИДЮ́ЩИЙ]заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ[УСЕВИДЮ́ЧИЙ]заст. (здатний усе помічати); НЕВСИПУ́ЩИЙ[НЕВСИПУ́ЧИЙ], НЕВСИ́ПНИЙ[НЕУСИ́ПНИЙ], НЕДРЕ́МНИЙ[НЕДРІМА́ННИЙ]поет. (який безустанно пильнує за кимсь, чимсь). Вночі чуле вухо і пильний зір прикордонника ловили приглушені шуми моторів, загадковий рух якихось невиразних тіней (Ю. Збанацький); Зірке око Тетяни все помічає в рідному її лісі (А. Шиян); Лікар проникливим поглядом дивився на хлопчину (Я. Гримайло); Генерал-губернатор хвилинку уважно, але спокійно дивився своїм пронизливим поглядом на Ремо (О. Досвітній); Пані Качковська.., кинувши проймаючий погляд на Юзю, подалась геть (Леся Українка); Один тільки Крихта не боявся боцманового всевидящого ока (Д. Ткач); Та куди тобі сховатися перед чотирма парами всевидющих очей (І. Франко); Вона здавалася.. повною огородною маргариткою, що так щиро ходили коло неї невтомні дівочі руки, доглядали невсипущі очі (Панас Мирний); Іноді клацне "вовчок", блисне недремне око наглядача та залунає ритмічне поплескування в долоні: то ведуть чергового ув’язненого на допит (А. Дімаров).