невсидючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний невсидю́чий невсидю́ча невсидю́че невсидю́чі
родовий невсидю́чого невсидю́чої невсидю́чого невсидю́чих
давальний невсидю́чому невсидю́чій невсидю́чому невсидю́чим
знахідний невсидю́чий, невсидю́чого невсидю́чу невсидю́че невсидю́чі, невсидю́чих
орудний невсидю́чим невсидю́чою невсидю́чим невсидю́чими
місцевий на/у невсидю́чому, невсидю́чім на/у невсидю́чій на/у невсидю́чому, невсидю́чім на/у невсидю́чих

Словник синонімів

НЕПОСИДЮ́ЧИЙ[НЕПОСИДЮ́ЩИЙ] (який не може довго всидіти, пробути на одному місці, за одним заняттям або без певного заняття),НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, НЕВСИ́ДЛИВИЙ, НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОСИДЯ́ЧИЙ[НЕПОСИДЯ́ЩИЙрідко]розм.,ТОВКУ́ЩИЙрозм.,НЕВСИДЮ́ЧИЙрідко.Був Матвій непосидючий і працьовитий, завжди собі якусь роботу знайде (І. Цюпа); І Юхимчик зростав - щебетливе, непосидливе щире дитя (М. Гірник); Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська); Ви ж самі добре знаєте: наш брат автор - людина непосидяща. То на ферму.., то в хату до доярок одним оком зазирнеш (О. Ковінька); - Та такий товкущий [о. Тарасій], непосидящий, що все товчеться то по келії, то по садку (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. невгамо́вний, 3. неспокі́йний, 1. рухли́вий.