невикурений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний неви́курений неви́курена неви́курене неви́курені
родовий неви́куреного неви́куреної неви́куреного неви́курених
давальний неви́куреному неви́куреній неви́куреному неви́куреним
знахідний неви́курений, неви́куреного неви́курену неви́курене неви́курені, неви́курених
орудний неви́куреним неви́куреною неви́куреним неви́куреними
місцевий на/у неви́куреному, неви́куренім на/у неви́куреній на/у неви́куреному, неви́куренім на/у неви́курених