-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний невгаси́мий невгаси́ма невгаси́ме невгаси́мі
родовий невгаси́мого невгаси́мої невгаси́мого невгаси́мих
давальний невгаси́мому невгаси́мій невгаси́мому невгаси́мим
знахідний невгаси́мий невгаси́му невгаси́ме невгаси́мі
орудний невгаси́мим невгаси́мою невгаси́мим невгаси́мими
місцевий на/у невгаси́мому, невгаси́мім на/у невгаси́мій на/у невгаси́мому, невгаси́мім на/у невгаси́мих

Словник синонімів

НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття - який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙпоет.,НЕГАСИ́МИЙзаст., поет.,НЕЗАГА́СНИЙпоет.,НЕПОГАСИ́МИЙрідко;НЕОПАЛИ́МИЙпоет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). - Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.
НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М’ЯТНИЙ, ПАМ’ЯТКО́ВИЙрідше,ПАМ’ЯТЛИ́ВИЙрозм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙуроч.,ВІКОПАМ’ЯТНИ́Йуроч.,ПРОПА́М’ЯТНИЙкнижн.,ДОСТОПА́М’ЯТНИЙкнижн. (який заслуговує на довге зберігання в пам’яті); НЕЗГЛА́ДНИЙ, НЕЗГЛАДИ́МИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ (перев. зі сл. враження, спогад, слід і т. ін.); НЕВИТРАВНИ́Й (перев. про якийсь тяжкий спогад, враження тощо). Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка); Від вікопомних днів минуло півсторіччя (О. Левада); Програмовий вірш "Каменярі" своєю високою ідеєю зачинав пропам’ятну "епоху каменярів" у галицькій літературі (Уляна Кравченко); Поява князя, ..його первісна сила, яка била з усієї його постаті, залишила на дівчині незгладне враження (Ю. Опільський); І ймення ваші в пам’яті людей Зістануться навіки незатерті (В. Самійленко); - Війна, певне, полишає невитравний слід у душі (О. Гончар). - Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, неме́ркнучий.
НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне - значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙрідше,НЕВ’Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙпоет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙрідше.Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам’ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич); Борис перечитав безсмертну поему одним духом за кілька день (І. Франко); Щоб дума народу не знудилась і не зубожіла од вікової біди і недолі, народ створив собі.. нев’янучі у віках розваги, танці, співи (Т. Масенко); І він [Тарас] з землі рвонувсь раптово, Щоб проказать нетлінне слово, Животворящеє, мов крик (Л. Забашта); "Хіба що пісня інколи занесе людину в той край [юність] на своїх нестаріючих крилах..." (О. Гончар). - Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, незабу́тній.