начастуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив начастува́тися, начастува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   начасту́ймося, начасту́ймось
2 особа начасту́йся, начасту́йсь начасту́йтеся, начасту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа начасту́юся, начасту́юсь начасту́ємося, начасту́ємось, начасту́ємся
2 особа начасту́єшся начасту́єтеся, начасту́єтесь
3 особа начасту́ється начасту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. начастува́вся, начастува́всь начастува́лися, начастува́лись
жін.р. начастува́лася, начастува́лась
сер.р. начастува́лося, начастува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
начастува́вшись