начастуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | начастува́тися, начастува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | начасту́ймося, начасту́ймось | |
2 особа | начасту́йся, начасту́йсь | начасту́йтеся, начасту́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | начасту́юся, начасту́юсь | начасту́ємося, начасту́ємось, начасту́ємся |
2 особа | начасту́єшся | начасту́єтеся, начасту́єтесь |
3 особа | начасту́ється | начасту́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | начастува́вся, начастува́всь | начастува́лися, начастува́лись |
жін.р. | начастува́лася, начастува́лась | |
сер.р. | начастува́лося, начастува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
начастува́вшись |