начавлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нача́влювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нача́влюймо | |
2 особа | нача́влюй | нача́влюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нача́влюватиму | нача́влюватимемо, нача́влюватимем |
2 особа | нача́влюватимеш | нача́влюватимете |
3 особа | нача́влюватиме | нача́влюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нача́влюю | нача́влюємо, нача́влюєм |
2 особа | нача́влюєш | нача́влюєте |
3 особа | нача́влює | нача́влюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нача́влюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нача́влював | нача́влювали |
жін. р. | нача́влювала | |
сер. р. | нача́влювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нача́влюваний | ||
Безособова форма | ||
нача́влювано | ||
Дієприслівник | ||
нача́влювавши |