начавлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нача́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нача́влюймо
2 особа нача́влюй нача́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нача́влюватиму нача́влюватимемо, нача́влюватимем
2 особа нача́влюватимеш нача́влюватимете
3 особа нача́влюватиме нача́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нача́влюю нача́влюємо, нача́влюєм
2 особа нача́влюєш нача́влюєте
3 особа нача́влює нача́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нача́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нача́влював нача́влювали
жін. р. нача́влювала
сер. р. нача́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нача́влюваний
Безособова форма
нача́влювано
Дієприслівник
нача́влювавши