нацьковуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нацько́вуватися, нацько́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нацько́вуймося, нацько́вуймось | |
2 особа | нацько́вуйся, нацько́вуйсь | нацько́вуйтеся, нацько́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нацько́вуватимуся, нацько́вуватимусь | нацько́вуватимемося, нацько́вуватимемось, нацько́вуватимемся |
2 особа | нацько́вуватимешся | нацько́вуватиметеся, нацько́вуватиметесь |
3 особа | нацько́вуватиметься | нацько́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нацько́вуюся, нацько́вуюсь | нацько́вуємося, нацько́вуємось, нацько́вуємся |
2 особа | нацько́вуєшся | нацько́вуєтеся, нацько́вуєтесь |
3 особа | нацько́вується | нацько́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нацько́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нацько́вувався, нацько́вувавсь | нацько́вувалися, нацько́вувались |
жін. р. | нацько́вувалася, нацько́вувалась | |
сер. р. | нацько́вувалося, нацько́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нацько́вувавшись |