-1-
іменник середнього роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нахваля́ння нахваля́ння
родовий нахваля́ння нахваля́нь
давальний нахваля́нню нахваля́нням
знахідний нахваля́ння нахваля́ння
орудний нахваля́нням нахваля́ннями
місцевий на/у нахваля́нні, нахваля́нню на/у нахваля́ннях
кличний нахваля́ння* нахваля́ння*

Словник синонімів

ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́[ГРОЗЬБА́], ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́розм.,НАХВАЛЯ́ННЯрозм.,НАХВА́ЛКАрозм.,ПО́ХВАЛКАзаст.,СВА́РКАдіал.І ніякими умовляннями тут не умовиш, ніякими погрозами не пригрозиш (О. Гончар); Ні розвага, ні просьба, ні грізьба - ніщо не помагало. Замфір все лежав під кущем (М. Коцюбинський); - Буває такий [чоловік], що нічим його не візьмеш, ні грозьбою, ні просьбою (В. Винниченко); Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому малювати, за що одержала сувору відповідь з прямою загрозою судом та арештом (З. Тулуб); - Зачувши панські похваляння, ти, Михайлику,.. візьмеш доброго дрюка, покличеш на поміч добрих сусідів... (О. Ільченко); Впевненість, що вороги святого хреста будуть вщент розбиті, значно похитнулася. Самовдоволена похвальба змінилася страхом за наслідки війни (В. Канівець); Оля гадала, що він уже й забув про своє нахваляння розповісти її батькам, як вона тонула (Л. Юхвід); Гандзючиха не прислухалася до Смолярчукових нахвалок (Г. Косинка); Що ж то сталось отам Лютим їх ворогам, Де їх похвалки злії навіки? (І. Манжура); Не дай же, Боже, справдиться його сварка: з двору тебе, як дохлу собаку, викину (Панас Мирний).