нахабніти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нахабні́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нахабні́ймо | |
2 особа | нахабні́й | нахабні́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нахабні́тиму | нахабні́тимемо, нахабні́тимем |
2 особа | нахабні́тимеш | нахабні́тимете |
3 особа | нахабні́тиме | нахабні́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нахабні́ю | нахабні́ємо, нахабні́єм |
2 особа | нахабні́єш | нахабні́єте |
3 особа | нахабні́є | нахабні́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нахабні́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нахабні́в | нахабні́ли |
жін. р. | нахабні́ла | |
сер. р. | нахабні́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нахабні́вши |