нафабрикувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нафабрикува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нафабрику́ймо | |
2 особа | нафабрику́й | нафабрику́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нафабрику́ю | нафабрику́ємо, нафабрику́єм |
2 особа | нафабрику́єш | нафабрику́єте |
3 особа | нафабрику́є | нафабрику́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нафабрикува́в | нафабрикува́ли |
жін.р. | нафабрикува́ла | |
сер.р. | нафабрикува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нафабрико́ваний | ||
Безособова форма | ||
нафабрико́вано | ||
Дієприслівник | ||
нафабрикува́вши |