-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив наті́шитися, наті́шитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наті́шмося, наті́шмось
2 особа наті́шся наті́штеся, наті́штесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наті́шуся, наті́шусь наті́шимося, наті́шимось, наті́шимся
2 особа наті́шишся наті́шитеся, наті́шитесь
3 особа наті́шиться наті́шаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наті́шився, наті́шивсь наті́шилися, наті́шились
жін.р. наті́шилася, наті́шилась
сер.р. наті́шилося, наті́шилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наті́шившись

Словник синонімів

НАМИЛУВА́ТИСЯким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е - досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯким, чим, на кого-що,НАДИВИ́ТИСЯна кого-що,НАЧУДУВА́ТИСЯна кого-що, рідше кому, чому,розм. - Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). - Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.
НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не - утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯрозм.,НАРА́ДУВАТИСЯрозм.Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується [Мотря], не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). - Пор. намилува́тися.