натішити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | наті́шити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наті́шмо | |
2 особа | наті́ш | наті́ште |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наті́шу | наті́шимо, наті́шим |
2 особа | наті́шиш | наті́шите |
3 особа | наті́шить | наті́шать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наті́шив | наті́шили |
жін.р. | наті́шила | |
сер.р. | наті́шило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наті́шивши |