натішити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив наті́шити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наті́шмо
2 особа наті́ш наті́ште
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наті́шу наті́шимо, наті́шим
2 особа наті́шиш наті́шите
3 особа наті́шить наті́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наті́шив наті́шили
жін.р. наті́шила
сер.р. наті́шило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наті́шивши