натякувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | натя́кувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | натя́куймо | |
2 особа | натя́куй | натя́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | натя́куватиму | натя́куватимемо, натя́куватимем |
2 особа | натя́куватимеш | натя́куватимете |
3 особа | натя́куватиме | натя́куватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | натя́кую | натя́куємо, натя́куєм |
2 особа | натя́куєш | натя́куєте |
3 особа | натя́кує | натя́кують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
натя́куючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | натя́кував | натя́кували |
жін. р. | натя́кувала | |
сер. р. | натя́кувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
натя́кувавши |