-1-
дієслово недоконаного виду
(робити тугим, пружним; одягати; вбирати)

Словник відмінків

Інфінітив натя́гувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   натя́гуймо
2 особа натя́гуй натя́гуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа натя́гуватиму натя́гуватимемо, натя́гуватимем
2 особа натя́гуватимеш натя́гуватимете
3 особа натя́гуватиме натя́гуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа натя́гую натя́гуємо, натя́гуєм
2 особа натя́гуєш натя́гуєте
3 особа натя́гує натя́гують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
натя́гуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. натя́гував натя́гували
жін. р. натя́гувала
сер. р. натя́гувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
натя́гуваний
Безособова форма
натя́гувано
Дієприслівник
натя́гувавши

Словник синонімів

I. ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ] (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИспец., АДСОРБУВА́ТИспец., ВСИСА́ТИ[УСИСА́ТИ] рідко. - Док.: ввібра́ти[увібра́ти][вбра́ти], всмокта́ти, всота́ти, погли́нути, натягну́ти, натягти́, ввісса́ти (увісса́ти). Щоб пір’я не вбирало воду, більшість водоплавних птахів змащують його жиром (з журналу); Ми з Юрком ллємо воду в лунку, а спрагла земля всмоктує її (О. Донченко); Грудки чорноземні молоду вашу кров всотали (П. Дорошенко); Вуглекислий газ поглинають зелені рослини; Для торгу ставила його [прядиво] натягувати вільгість (М. Стельмах); Танін.. благотворно діє на травний тракт завдяки здатності.. адсорбувати шкідливі речовини (з газети). - Пор. 1. наси́чуватися.
ВЗУВА́ТИ[УЗУВА́ТИ] (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИрозм.,НАТЯГА́ТИрозм.,НАТЯ́ГУВАТИрозм.,ВСО́ВУВАТИ[УСО́ВУВАТИ]розм.,ВСУВА́ТИ[УСУВА́ТИ]розм. - Док.: взу́ти[узу́ти], назу́ти, озу́тирозм.натягну́ти[натягти́] розм.всу́нути[усу́нути]розм.Кажуть всі, що я великий: Сам взуваю черевики (М. Стельмах); Накинув [Оксен] піджак, узув у хатині чоботи і вийшов надвір (Григорій Тютюнник); Похапки назула вона на дівчинку старі заскорублі чоботи (Панас Мирний); Під вечір стало холодно, аж мусив озувати калоші (М. Коцюбинський); Він став квапливо натягувати чоботи (Ю. Бедзик); Марта Кирилівна.. ледве встигла всунути їх [ноги] в туфлі (І. Нечуй-Левицький).
НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо),НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИрозм.,НАПИНА́ТИрозм.,НАСА́ДЖУВАТИрозм.,НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм.,ЧІПЛЯ́ТИрозм.;НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ] (із зусиллям); НАСУВА́ТИ[НАСО́ВУВАТИ]розм. (про головний убір - глибоко й щільно). - Док.: наді́ти, надягти́[надягну́ти], одягти́[одягну́ти], накла́сти, наложи́тирозм.нап’ясти́, насади́ти, начепи́ти, почепи́ти, натягти́[натягну́ти], насу́нути. - Виймайте ж із стріх гвинтівки, надівайте патронташі і - гайда! (А. Головко); Любов входить і надіває абажурна лампу (Леся Українка); Коли корова, не надівай сідла (прислів’я); Роман Блаженко теж надягає на міну додаткові заряди (О. Гончар); Камо мовчки простягає руки, санітар одягає наручники йому (О. Левада); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив (М. Коцюбинський); Трохи згодом нап’яли на його [Максима] мундир, муницію [амуніцію] - ранець, каску (Панас Мирний); Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (В. Собко); - Я розхвилювалася.. Переодяглась, начепила капелюха.Пішла (Ю. Яновський); Кайдашенко вже натягав поглибше на очі свою заячу шапку (М. Чабанівський); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (М. Рильський).
НАДЯГА́ТИщо (про одяг),ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ[УДЯГА́ТИ], НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ]розм.; НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ]розм., НАТА́СКУВАТИрозм., НАЦУ́ПЛЮВАТИрозм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ[УЛА́ЗИТИ]розм., ВЛІЗА́ТИ[УЛІЗА́ТИ]розм. (у що - із зусиллям протискуючись); НАКИДА́ТИ, НАПИНА́ТИрозм., НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм. (наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла). - Док.: надягну́ти[надягти́], одягну́ти[одягти́], вдягну́ти[удягну́ти], вдягти́[удягти́], наді́ти, убра́ти[вбра́ти], натягну́ти[натягти́], натаска́ти, нацу́пити, влі́зти[улі́зти], наки́нути, напну́ти[нап’ясти́], начепи́ти. Раз став він свиту надягать, Аж дивиться - рукава вже продрались (Л. Глібов); Джмелик бере із лави штани, спокійно одягає їх (Григорій Тютюнник); Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору (М. Коцюбинський); Ні весільного серпанку на голові, ні білої сукні, ні гірлянди, нічого того вона не зохотилась надівати (І. Нечуй-Левицький); То ви-то нову спідничку вбрали? (Леся Українка); Підводжусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник); Чоловік, скинувши чисту сорочку, що вже встиг був одягти, знов нацуплює на себе робоче і лізе під черево Кузьминого бегемота [бульдозера] (О. Гончар); - Але якби довелось потім після сукні знов улазити в спідницю, - як би то воно здавалося? (І. Нечуй-Левицький); Ніна швидко взуває високі боти, накидає на плечі пальто і виходить (О. Донченко); Часом серед роботи їй хотілося скинути з себе увесь отой пропахлий глиною страхолюдний одяг, який вона напинала (Л. Первомайський); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь опудало на коноплях узяв, начепив синю дерту ногавицю, куценького брилика нап’яв (К. Гордієнко). - Пор. 2. носи́ти, 1. одяга́ти.
НАПИНА́ТИ (ставити - тент, намет, шатро і т. ін.), РОЗПИНА́ТИ, НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ]. - Док.: напну́ти[нап’ясти́], розіпну́ти[розіп’я́сти́] (розп’ясти́)] натягти́[натягну́ти]. Звернули в очеретяні хащі, напнули намет і розмістилися в ньому, мов у хаті (А. Шиян); Шатро край шляху розп’яли (Т. Шевченко); Шофер заходився з допомогою пасажирів натягати над їх головами брезентову халабуду, щоб захиститись від дощу (М. Трублаїні).
НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ] (розтягаючи мотузок, струну, тятиву і т. ін., робити тугим, пружним),НАПИНА́ТИ, НАПРУ́ЖУВАТИрідше. - Док.: натягти́[натягну́ти], напну́ти[нап’ясти́], напру́жити. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Волейбольну сітку Маша взялась напинати сама (О. Гончар).
-2-
дієслово недоконаного виду
(приносити за кілька разів) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив натя́гувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   натя́гуймо
2 особа натя́гуй натя́гуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа натя́гуватиму натя́гуватимемо, натя́гуватимем
2 особа натя́гуватимеш натя́гуватимете
3 особа натя́гуватиме натя́гуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа натя́гую натя́гуємо, натя́гуєм
2 особа натя́гуєш натя́гуєте
3 особа натя́гує натя́гують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
натя́гуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. натя́гував натя́гували
жін. р. натя́гувала
сер. р. натя́гувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
натя́гуваний
Безособова форма
натя́гувано
Дієприслівник
натя́гувавши

Словник синонімів

I. ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ] (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИспец., АДСОРБУВА́ТИспец., ВСИСА́ТИ[УСИСА́ТИ] рідко. - Док.: ввібра́ти[увібра́ти][вбра́ти], всмокта́ти, всота́ти, погли́нути, натягну́ти, натягти́, ввісса́ти (увісса́ти). Щоб пір’я не вбирало воду, більшість водоплавних птахів змащують його жиром (з журналу); Ми з Юрком ллємо воду в лунку, а спрагла земля всмоктує її (О. Донченко); Грудки чорноземні молоду вашу кров всотали (П. Дорошенко); Вуглекислий газ поглинають зелені рослини; Для торгу ставила його [прядиво] натягувати вільгість (М. Стельмах); Танін.. благотворно діє на травний тракт завдяки здатності.. адсорбувати шкідливі речовини (з газети). - Пор. 1. наси́чуватися.
ВЗУВА́ТИ[УЗУВА́ТИ] (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИрозм.,НАТЯГА́ТИрозм.,НАТЯ́ГУВАТИрозм.,ВСО́ВУВАТИ[УСО́ВУВАТИ]розм.,ВСУВА́ТИ[УСУВА́ТИ]розм. - Док.: взу́ти[узу́ти], назу́ти, озу́тирозм.натягну́ти[натягти́] розм.всу́нути[усу́нути]розм.Кажуть всі, що я великий: Сам взуваю черевики (М. Стельмах); Накинув [Оксен] піджак, узув у хатині чоботи і вийшов надвір (Григорій Тютюнник); Похапки назула вона на дівчинку старі заскорублі чоботи (Панас Мирний); Під вечір стало холодно, аж мусив озувати калоші (М. Коцюбинський); Він став квапливо натягувати чоботи (Ю. Бедзик); Марта Кирилівна.. ледве встигла всунути їх [ноги] в туфлі (І. Нечуй-Левицький).
НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо),НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИрозм.,НАПИНА́ТИрозм.,НАСА́ДЖУВАТИрозм.,НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм.,ЧІПЛЯ́ТИрозм.;НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ] (із зусиллям); НАСУВА́ТИ[НАСО́ВУВАТИ]розм. (про головний убір - глибоко й щільно). - Док.: наді́ти, надягти́[надягну́ти], одягти́[одягну́ти], накла́сти, наложи́тирозм.нап’ясти́, насади́ти, начепи́ти, почепи́ти, натягти́[натягну́ти], насу́нути. - Виймайте ж із стріх гвинтівки, надівайте патронташі і - гайда! (А. Головко); Любов входить і надіває абажурна лампу (Леся Українка); Коли корова, не надівай сідла (прислів’я); Роман Блаженко теж надягає на міну додаткові заряди (О. Гончар); Камо мовчки простягає руки, санітар одягає наручники йому (О. Левада); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив (М. Коцюбинський); Трохи згодом нап’яли на його [Максима] мундир, муницію [амуніцію] - ранець, каску (Панас Мирний); Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (В. Собко); - Я розхвилювалася.. Переодяглась, начепила капелюха.Пішла (Ю. Яновський); Кайдашенко вже натягав поглибше на очі свою заячу шапку (М. Чабанівський); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (М. Рильський).
НАДЯГА́ТИщо (про одяг),ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ[УДЯГА́ТИ], НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ]розм.; НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ]розм., НАТА́СКУВАТИрозм., НАЦУ́ПЛЮВАТИрозм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ[УЛА́ЗИТИ]розм., ВЛІЗА́ТИ[УЛІЗА́ТИ]розм. (у що - із зусиллям протискуючись); НАКИДА́ТИ, НАПИНА́ТИрозм., НАЧІ́ПЛЮВАТИрозм. (наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла). - Док.: надягну́ти[надягти́], одягну́ти[одягти́], вдягну́ти[удягну́ти], вдягти́[удягти́], наді́ти, убра́ти[вбра́ти], натягну́ти[натягти́], натаска́ти, нацу́пити, влі́зти[улі́зти], наки́нути, напну́ти[нап’ясти́], начепи́ти. Раз став він свиту надягать, Аж дивиться - рукава вже продрались (Л. Глібов); Джмелик бере із лави штани, спокійно одягає їх (Григорій Тютюнник); Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору (М. Коцюбинський); Ні весільного серпанку на голові, ні білої сукні, ні гірлянди, нічого того вона не зохотилась надівати (І. Нечуй-Левицький); То ви-то нову спідничку вбрали? (Леся Українка); Підводжусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник); Чоловік, скинувши чисту сорочку, що вже встиг був одягти, знов нацуплює на себе робоче і лізе під черево Кузьминого бегемота [бульдозера] (О. Гончар); - Але якби довелось потім після сукні знов улазити в спідницю, - як би то воно здавалося? (І. Нечуй-Левицький); Ніна швидко взуває високі боти, накидає на плечі пальто і виходить (О. Донченко); Часом серед роботи їй хотілося скинути з себе увесь отой пропахлий глиною страхолюдний одяг, який вона напинала (Л. Первомайський); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь опудало на коноплях узяв, начепив синю дерту ногавицю, куценького брилика нап’яв (К. Гордієнко). - Пор. 2. носи́ти, 1. одяга́ти.
НАПИНА́ТИ (ставити - тент, намет, шатро і т. ін.), РОЗПИНА́ТИ, НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ]. - Док.: напну́ти[нап’ясти́], розіпну́ти[розіп’я́сти́] (розп’ясти́)] натягти́[натягну́ти]. Звернули в очеретяні хащі, напнули намет і розмістилися в ньому, мов у хаті (А. Шиян); Шатро край шляху розп’яли (Т. Шевченко); Шофер заходився з допомогою пасажирів натягати над їх головами брезентову халабуду, щоб захиститись від дощу (М. Трублаїні).
НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ] (розтягаючи мотузок, струну, тятиву і т. ін., робити тугим, пружним),НАПИНА́ТИ, НАПРУ́ЖУВАТИрідше. - Док.: натягти́[натягну́ти], напну́ти[нап’ясти́], напру́жити. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Волейбольну сітку Маша взялась напинати сама (О. Гончар).

Словник відмінків

Інфінітив натя́гувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   натя́гуймо
2 особа натя́гуй натя́гуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа натя́гуватиму натя́гуватимемо, натя́гуватимем
2 особа натя́гуватимеш натя́гуватимете
3 особа натя́гуватиме натя́гуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа натя́гую натя́гуємо, натя́гуєм
2 особа натя́гуєш натя́гуєте
3 особа натя́гує натя́гують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
натя́гуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. натя́гував натя́гували
жін. р. натя́гувала
сер. р. натя́гувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
натя́гуваний
Безособова форма
натя́гувано
Дієприслівник
натя́гувавши

Словник синонімів

ЛОВИ́ТИ (захоплювати рибу, птахів, звіра з певною метою); ВУ́ДИТИ (ловити рибу вудкою);ПІДСА́ЧУВАТИ (ловити рибу підсакою); ТЯГА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ (ловити рибу); НАТЯ́ГУВАТИрозм. (ловити рибу в якій-небудь кількості); НА́ДИТИ (ловити рибу, приманюючи на що-небудь), ПЕЧЕРУВА́ТИдіал. (ловити руками рибу, раків). - Док.: злови́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти[впійма́ти], улови́ти[влови́ти], підса́чити, натяга́ти, підсі́кти. Любив я влітку, ранком, по росі, Ловити рибу в голубій Росі (І. Нехода); Хлопчики ловили ящірок, рвали розквітлі півники, збирали камінці (О. Донченко); Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (М. Коцюбинський); Не обмочившись, риби не піймати (прислів’я); Біля нас рибалка спіймав бичка (Ю. Яновський); Задумали голуба того спіймати (Я. Шпорта); Яринка.. дивувалася, якого великого окуня упіймав дядько Йона! (О. Донченко); Не забарилися невід закинути. - Ану, чи багато риби уловили? - казав Іван, підпливаючи до берега (Панас Мирний); На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу (О. Копиленко); Бувало, в цей саме час, восени - які щуки тягав він "на живця"! (М. Рильський); Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня (О. Досвітній); - Нічого, хлоп’ята, ось післязавтра неділя. Виїдемо з вами в море, порибалимо. Бичків, камбали, глості натягаємо (Ю. Збанацький); Пробивши луночку між льодових полявин, На блешню надимо було ми окунів (М. Рильський); Діти печерували у Боровиці раки, лапаючи руками під камінням (І. Нечуй-Левицький).
НАДІВА́ТИ (насовуючи, накладаючи, щільно вставляти на що-небудь, закріплювати на чому-небудь); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або з зусиллям); НАБИВА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ[НАГО́НИТИрідше]розм. (ударами); НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ], НАТА́СКУВАТИрозм.,НАЦУ́ПЛЮВАТИрозм. (із зусиллям). - Док.: наді́ти, насади́ти, наби́ти, нагна́ти, натягти́[натягну́ти], натаска́ти, нацу́пити. - Треба двоє звичайних коліс.. надіти на довгу вісь з двох боків (І. Ле); Бондар набиває обруч, Коваль насаджує шину (К. Гордієнко); - Воно чи слід було натягати такого хомута на шию? (Ю. Збанацький).