натурбуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив натурбува́тися, натурбува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   натурбу́ймося, натурбу́ймось
2 особа натурбу́йся, натурбу́йсь натурбу́йтеся, натурбу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа натурбу́юся, натурбу́юсь натурбу́ємося, натурбу́ємось, натурбу́ємся
2 особа натурбу́єшся натурбу́єтеся, натурбу́єтесь
3 особа натурбу́ється натурбу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. натурбува́вся, натурбува́всь натурбува́лися, натурбува́лись
жін.р. натурбува́лася, натурбува́лась
сер.р. натурбува́лося, натурбува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
натурбува́вшись