натовчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нато́вчений нато́вчена нато́вчене нато́вчені
родовий нато́вченого нато́вченої нато́вченого нато́вчених
давальний нато́вченому нато́вченій нато́вченому нато́вченим
знахідний нато́вчений, нато́вченого нато́вчену нато́вчене нато́вчені, нато́вчених
орудний нато́вченим нато́вченою нато́вченим нато́вченими
місцевий на/у нато́вченому, нато́вченім на/у нато́вченій на/у нато́вченому, нато́вченім на/у нато́вчених