-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив натовкма́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   натовкма́чуймо
2 особа натовкма́чуй натовкма́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа натовкма́чуватиму натовкма́чуватимемо, натовкма́чуватимем
2 особа натовкма́чуватимеш натовкма́чуватимете
3 особа натовкма́чуватиме натовкма́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа натовкма́чую натовкма́чуємо, натовкма́чуєм
2 особа натовкма́чуєш натовкма́чуєте
3 особа натовкма́чує натовкма́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
натовкма́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. натовкма́чував натовкма́чували
жін. р. натовкма́чувала
сер. р. натовкма́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
натовкма́чуваний
Безособова форма
натовкма́чувано
Дієприслівник
натовкма́чувавши

Словник синонімів

НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́розм.,НАТОПТА́ТИрозм.,ЗАБИ́ТИрозм.,ЗАГАТИ́ТИрозм.,НАТОВКМА́ЧИТИрозм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИрозм.,НАБЕ́ХКАТИрозм.,НАТИ́СКАТИрозм. (безладно, жужмом); НАПАКУВА́ТИ (звичайно про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо або приміщення); НАЧИНИ́ТИ (гільзу - порохом, снаряд - зарядом і т. ін.). - Недок.: набива́ти, нато́птувати, забива́ти, зага́чувати, натовкма́чувати, напиха́ти, напако́вувати, начиня́ти[начи́нювати]. Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний); Набити в подушку пір’я; - То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко); Дід натоптував у ящик сіна (Григорій Тютюнник); - А я довго при батькові не буду.., - безжурно говорить Клим і до самого краю забиває рот немудрою закускою (М. Стельмах); - І де ви.. свої книжки діватимете? Всю хату загатили (М. Стельмах); Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга); - О, людино! - загримів він до Романа. - Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (О. Гончар); Три сапети напакував дід Омелько (З. Тулуб). - Пор. вклада́ти, 1. накла́сти.