-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нати́снути, нати́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нати́снімо, нати́снім
2 особа нати́сни нати́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нати́сну нати́снемо, нати́снем
2 особа нати́снеш нати́снете
3 особа нати́сне нати́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нати́снув, нати́с нати́снули, нати́сли
жін.р. нати́снула, нати́сла
сер.р. нати́снуло, нати́сло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нати́снений, нати́снутий
Безособова форма
нати́снено, нати́снуто
Дієприслівник
нати́снувши

Словник синонімів

ДАВИ́ТИна кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИна кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ], НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИкого, що,ПРИДУ́ШУВАТИкого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ[ПРИГНІТА́ТИрідше] кого, що, ГНІТИ́ТИкого, що, заст.; ЧАВИ́ТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПІДМИНА́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ, РОЗТО́ВКУВАТИ, ДУШИ́ТИ, РОЗДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ПЛЮ́ЩИТИ, РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИпідсил., ЧАВУ́ЧИТИрозм. (кого, що - придавлюючи, розплющувати, м’яти, знищувати). - Док.: надави́ти, нати́снути, надуши́ти, придави́ти, придуши́ти, пригніти́ти, причави́ти, підім’я́ти, розчави́ти, роздави́ти, розтовкти́, роздуши́ти, згніти́ти, розплю́щити, розтрощи́ти. Приземкуватий Гаврило.. люто давив короткою ногою дошки (Григорій Тютюнник); Заспівали [дружки] сирітських пісень: як дочка ніби розмовляє з небіжкою-матір’ю, .. а мати одказує, що земля надавила їй груди (І. Нечуй-Левицький); І хотіла б [Настя] устати, та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко); За плугом.. орач поступає, Тисне чепіги грудьми (І. Франко); З усіх сил натискають хлопці на весла (О. Копиленко); Біля крижаного завалу з потоків збиралася велика вода, натискувала на крижини, розламувала їх на шматки (С. Чорнобривець); Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (М. Коцюбинський); Дідка придавили томами з кресленнями й розрахунками (А. Крижанівський); Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Тюха пригнітив Сивоока до землі (П. Загребельний); Костури наосліп, невпевнено промацують землю, чавлять крихку паморозь (М. Стельмах); Під сосною, причавивши кущ кропиви, лежать два червоні шолома (В. Яворівський); Розмашним кроком рушив він долиною, підминаючи шпичасті будяки (З. Тулуб); Віл наступив хлопчикові на ногу, ратицею розчавив ступню (І. Цюпа); Терентійроздавлює на щоці комара (М. Стельмах); Голос глухий, надтріснутий, немов його щойно щосили здушили за горло (А. Дімаров); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Л. Первомайський); Сірі масиви сланцю.. ось-ось розтрощать своєю багатотонною вагою невеличкий будинок (О. Донченко); Він не квапився забирати нахабного чобота з в’юнкої голландської травиці, толочив, м’яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).
НАГОЛО́ШУВАТИщо, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИщо,ПІДКРЕ́СЛЮВАТИщо, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИщо,НАПИРА́ТИна що,розм.,НАЛЯГА́ТИна що, розм.;НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]на що,ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ]на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. - Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, - він наголосив це слово, - особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: - Ну, та й чого ти губищі свої надула? - "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини - діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); - Юра сьогодні не піде в ліс, - твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); - Гаразд. Обов’язково намалюю, - притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). - Пор. 1. виділя́ти.
НАЛЯГА́ТИна що, розм. (завзято, наполегливо займатися чим-небудь), НАПОЛЯГА́ТИрозм., НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]розм., НАСІДА́ТИрозм. - Док.: налягти́, наполягти́, нати́снути, насі́сти. Максим наліг на підготовку до екзаменів (Н. Рибак); Ковбаси не переводились на столі, і, хоч як наполягали на них майстри з підмайстрами, - здавалося, що нічого не зменшується (З. Тулуб); Натиснути на навчання; Ловив [Улас] себе на тому, що такий-от розділ знає гірше, ніж інший. Він насідав на той розділ, вчив його до дурману в голові (Григорій Тютюнник). - Пор. 3. наки́нутися.
НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]на кого-що і бездодатка (посилено вимагати чогось, чинити тиск на когось, добиваючись виконання чого-небудь), ТИ́СНУТИ, НАЛЯГА́ТИрозм.,НАПИРА́ТИрозм.,НАПОСІДА́ТИрозм.,НАСІДА́ТИрозм.,НАПОСІДА́ТИСЯна кого і без додатка, розм.,НАСІДА́ТИСЯ на кого і без додатка, розм.,НАПИРА́ТИСЯбез додатка, розм. рідше. - Док.: нати́снути, налягти́рідконапе́ртирідконапосі́сти, насі́сти, напосі́стися, насі́стися, напе́ртися. [Берест:] У нас єсть деякі заводи. Натиснеш на профспілку, культробітники бігають, метушаться (О. Корнійчук); - Майте на увазі, що грубо тиснути на хлопця, ламати його самолюбство не годиться (О. Донченко); - Давай хліба! - налягав уперто Бовдур, не слухаючи ніяких доказів (І. Франко); Мати напирала на дочку доконче виходити заміж (Лесь Мартович); - Що ж такого страшного там робиться? - напосідав Микола Іванович (Остап Вишня); Килина слухала й відчувала симпатію до Арсенової дружини ..А от чому так Марійка сікається, чому насідає? (Є. Гуцало); [Ганна:] Знов напосідався [Льолик], щоб перевезти його до домівки або до шпиталю (Леся Українка); Михайло насівся на нього: - Коропе! Ти з громади живеш та й людям пакості робиш? (Лесь Мартович). - Пор. 1. вимага́ти, 1. наполяга́ти.
ТІСНИ́ТИкого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ], НАСІДА́ТИна кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИна кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИдіал.; ПОТИ́СКУВАТИ[ПОТИСКА́ТИ]розм., НАПИРА́ТИна кого-що, розм., ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ] розм. (на ворога, супротивника). - Док.: потісни́ти, відтісни́ти, нати́снути, насі́сти, налягти́, поти́снути, напе́рти, прити́снути. Яничари вихопилися з рову й кинулись на козаків, що дерлись по схилу кавальєра, й почали тіснити чорноморців (С. Добровольський); Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Л. Юхвід); Німець натискає, набили його там, а він лізе, лізе... (Ю. Бедзик); Бійці не знали страху, насідали на ворога (І. Цюпа); Ось уже пішли до бою з вилами, сокирами, а ворог - стіною-муром налягає (Г. Косинка); - Чого ви так глотите? Почекайте трошки (Словник Б. Грінченка); Виступили з-за лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра напирає (Т. Шевченко); Ломлять донці збиту з поля шляхту, до річки притискують... (Я. Качура).

Словник фразеологізмів

натиска́ти / нати́снути кно́пку. Віддавати необхідні розпорядження. Вона [держава] контролює все суспільство: досить натиснути кнопку — і могутні державні важелі зразу ж починають діяти, захоплюючи і підкоряючи своїй механічній волі будь-які частини соціального тіла (Вісник НАН).

натиска́ти / нати́снути на всі педа́лі. Докладати всіх зусиль для швидкого досягнення, здійснення чого-небудь; поспішати. — Ми тут без вас часу не марнували. На всі педалі натиснули, щоб розконсервувати будівництво (Ю. Шовкопляс); — А може, там [у Празі] уже союзники? — висловив припущення наймолодший з розвідників..— Можуть, звісно, і вони вдертися, як натиснуть на всі педалі,— погодився в’язистий єфрейтор Павлюга (О. Гончар).