настрочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив настро́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   настро́чуймо
2 особа настро́чуй настро́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа настро́чуватиму настро́чуватимемо, настро́чуватимем
2 особа настро́чуватимеш настро́чуватимете
3 особа настро́чуватиме настро́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа настро́чую настро́чуємо, настро́чуєм
2 особа настро́чуєш настро́чуєте
3 особа настро́чує настро́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
настро́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. настро́чував настро́чували
жін. р. настро́чувала
сер. р. настро́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
настро́чувавши