насторожуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | насторо́жуватися, насторо́жуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | насторо́жуймося, насторо́жуймось | |
2 особа | насторо́жуйся, насторо́жуйсь | насторо́жуйтеся, насторо́жуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | насторо́жуватимуся, насторо́жуватимусь | насторо́жуватимемося, насторо́жуватимемось, насторо́жуватимемся |
2 особа | насторо́жуватимешся | насторо́жуватиметеся, насторо́жуватиметесь |
3 особа | насторо́жуватиметься | насторо́жуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | насторо́жуюся, насторо́жуюсь | насторо́жуємося, насторо́жуємось, насторо́жуємся |
2 особа | насторо́жуєшся | насторо́жуєтеся, насторо́жуєтесь |
3 особа | насторо́жується | насторо́жуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
насторо́жуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | насторо́жувався, насторо́жувавсь | насторо́жувалися, насторо́жувались |
жін. р. | насторо́жувалася, насторо́жувалась | |
сер. р. | насторо́жувалося, насторо́жувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
насторо́жувавшись |