-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | настила́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | настила́ймо |
2 особа | настила́й | настила́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | настила́тиму | настила́тимемо, настила́тимем |
2 особа | настила́тимеш | настила́тимете |
3 особа | настила́тиме | настила́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | настила́ю | настила́ємо, настила́єм |
2 особа | настила́єш | настила́єте |
3 особа | настила́є | настила́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
настила́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | настила́в | настила́ли |
жін. р. | настила́ла |
сер. р. | настила́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
настила́вши |
Словник синонімів
НАСТИЛА́ТИ [НАСТЕЛЯ́ТИ] (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил - підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ [СЛА́ТИ], МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). - Док.: насла́ти [настели́ти], помости́ти, намости́ти, ви́мостити. Вставляли у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко); Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов); Довелось намощувати іще один настил (А. Шиян); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (І. Гончаренко).
СТЕЛИ́ТИ (класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні), СЛА́ТИ, ПРОСТИЛА́ТИ, ПРОСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, ПОСТИЛА́ТИ розм., ПОСТЕЛЯ́ТИ розм.; НАСТИЛА́ТИ, НАСТЕЛЯ́ТИ, ВИСТЕЛЯ́ТИ, МОСТИ́ТИ (рівномірним шаром). - Док.: постели́ти, посла́ти, просла́ти, простели́ти, розстели́ти, розісла́ти, настели́ти, насла́ти, ви́стелити, ви́слати, помости́ти. Після вечері Василина збиває йому, наче господареві, подушку, стелить на переложне сіно свіже рядно (М. Стельмах); Увійшли два санітари, постеливши серед каюти брезент (В. Кучер); Він упав коло самого порога на купу тертої соломи, що слали замість постелі, і неутішно плакав (Панас Мирний); Онися.. простелила на траві рушники, поклала ложки, поставила миски й покликала орачів полуднувати (І. Нечуй-Левицький); Помостити сіно на возі.