настановлений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний настано́влений настано́влена настано́влене настано́влені
родовий настано́вленого настано́вленої настано́вленого настано́влених
давальний настано́вленому настано́вленій настано́вленому настано́вленим
знахідний настано́влений, настано́вленого настано́влену настано́влене настано́влені, настано́влених
орудний настано́вленим настано́вленою настано́вленим настано́вленими
місцевий на/у настано́вленому, настано́вленім на/у настано́вленій на/у настано́вленому, настано́вленім на/у настано́влених