-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив наслі́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наслі́дуймо
2 особа наслі́дуй наслі́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наслі́дуватиму наслі́дуватимемо, наслі́дуватимем
2 особа наслі́дуватимеш наслі́дуватимете
3 особа наслі́дуватиме наслі́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наслі́дую наслі́дуємо, наслі́дуєм
2 особа наслі́дуєш наслі́дуєте
3 особа наслі́дує наслі́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наслі́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наслі́дував наслі́дували
жін. р. наслі́дувала
сер. р. наслі́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наслі́дуваний
Безособова форма
наслі́дувано
Дієприслівник
наслі́дувавши

Словник синонімів

НАСЛІ́ДУВАТИкого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь);КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИкнижн. (кого - майстерно наслідувати, звичайно жартома, пародіюючи; що - підроблятися під справжні рухи, міміку, голос і т. ін.); ВІДТВО́РЮВАТИщо (передавати з максимальною точністю); ПОВТО́РЮВАТИ[ПОВТОРЯ́ТИ]що (робити якісь дії, жести і т. ін. точно так, як перед цим хтось інший); ПЕРЕДАВА́ТИщо,УДАВА́ТИ[ВДАВА́ТИ]що (імітувати чиї-небудь рухи, голос, міміку і т. ін.); ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ]що (наслідуючи, робити подібним до чого-небудь природного, вродженого);ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ]під кого-що (наслідуючи, ставати подібним до когось, чогось). - Док.: скопіюва́ти, зімітува́ти, відтвори́ти, повтори́ти, переда́ти, уда́ти[вда́ти], підроби́ти, підроби́тися. Вони [шпаки] наслідують в піснях багатьох пташок (О. Копиленко); Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю, а не копіюючи той чи інший пісенний зразок (М. Рильський); Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (О. Гончар); Ро́боти імітують діяльність людини; Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин); Ведмідь.. повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Д. Ткач); Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Безтурботно подививсь [Преображенський] у вікно, постукав об стіл пальцями, удаючи барабанну трель маршу (І. Ле); Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Л. Смілянський); Вадикові на цей раз чомусь здалось, що сестричка підробляється під матір - так само розтягує слова і так само категорично вимовляє "вставай" (Ю. Збанацький).
НАСЛІ́ДУВАТИкого (діяти в своєму житті так, як хтось, мати кого-небудь за приклад);КОПІЮВА́ТИ (у всьому, з максимальною точністю); МАВПУВА́ТИзневажл. (беззастережно, сліпо). Бійці у всьому намагалися наслідувати свого командира (П. Воронько); - Оце, дорогий мій Іване Павловичу, можу вам гарантувати, - явно когось копіюючи, поважно сказала Матюшина (В. Собко).
ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИкого (підсміюватися над ким-небудь, наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ[ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИрідше]кого, ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИСЯз ким, КРИВИ́ТИкого, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯз ким, з кого і без додатка, розм., КРИВИ́ТИСЯз кого, над ким, розм., МАВПУВА́ТИкого, зневажл. - Док.: передражни́ти, перекриви́ти. - Сапайте, молодиці, сапайте, - передражнювала вона "наставника" (М. Коцюбинський); Челядки бігають, неначебто шукають, Хазяйку, сміючись, вони перекривляють (Л. Глібов); Підлітком бігала [Христина] в економію, безтурботно передражнювалася з ним [з Левком] (М. Стельмах); Почне Галя плакати, - мати дивиться та сміється, як Василь кривить сестру (Панас Мирний); - Куди яка панія! проше та проше, пані економша! - дражнилась Палажка з Кайдашихи (І. Нечуй-Левицький); Попенко.. дременув до порога, почав кривитись, дражнитись (Панас Мирний); Коли чує [Руда]: хтось мавпує його: - Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! (О. Донченко). - Пор. 1. наслі́дувати.