наситний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наситни́й наситна́ наситне́ наситні́
родовий наситно́го наситно́ї наситно́го наситни́х
давальний наситно́му наситні́й наситно́му наситни́м
знахідний наситни́й, наситно́го наситну́ наситне́ наситні́, наситни́х
орудний наситни́м наситно́ю наситни́м наситни́ми
місцевий на/у наситно́му, наситні́м на/у наситні́й на/у наситно́му, наситні́м на/у наситни́х