насидітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | наси́дітися, наси́дітись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наси́дьмося, наси́дьмось | |
2 особа | наси́дься | наси́дьтеся, наси́дьтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наси́джуся, наси́джусь | наси́димося, наси́димось, наси́димся |
2 особа | наси́дишся | наси́дитеся, наси́дитесь |
3 особа | наси́диться | наси́дяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наси́дівся, наси́дівсь | наси́ділися, наси́ділись |
жін.р. | наси́ділася, наси́ділась | |
сер.р. | наси́ділося, наси́ділось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наси́дівшись |