-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | населя́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | населя́ймо |
2 особа | населя́й | населя́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | населя́тиму | населя́тимемо, населя́тимем |
2 особа | населя́тимеш | населя́тимете |
3 особа | населя́тиме | населя́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | населя́ю | населя́ємо, населя́єм |
2 особа | населя́єш | населя́єте |
3 особа | населя́є | населя́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
населя́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | населя́в | населя́ли |
жін. р. | населя́ла |
сер. р. | населя́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
населя́вши |
Словник синонімів
ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні). У хаті жила Кармелева дружина з дочкою (Марко Вовчок); Єсть хата під лісом - гін двоє від нас - В ній баба стара проживає (Л. Боровиковський); Десь, колись, в якійсь країні Пробував поет нещасний (Леся Українка); Швець там [у хатині] поживає (П. Грабовський); Можливо, нарешті, ніколи він [анарх] не був у санаторійній зоні і сидить зараз десь в ізольованому помешканні (М. Хвильовий); Двісті тисяч слов’ян, серед яких більше чверті українців, населяють Бразилію (з газети); Вони міцно замкнули двері у своїй хаті і попросили господаря, що мешкав у тім будинку, аби він позамикав добре двері і вікна в сінях (М. Грушевський). - Пор. 2. бу́ти.
ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. - Док.: засели́ти, насели́ти, колонізува́ти, осели́ти, залю́днити, осади́ти. Єремія привіз з собою шляхтичів.. й звелів їм правити маєтностями і заселяти осадами порожні степи (І. Нечуй-Левицький); Є сторона - Гесперійською греки її прозивають.. Люд енотрійський її оселив (М. Зеров); Засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (П. Загребельний); Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, а друге село парубойками [парубками], А третє село дівчинойками [дівчатами] (дума).