нарядити 2 значень
-1-
дієслово доконаного виду
(одягнути)
Словник відмінків
Інфінітив | наряди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наряді́мо, наряді́м | |
2 особа | наряди́ | наряді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наряджу́ | наря́димо, наря́дим |
2 особа | наря́диш | наря́дите |
3 особа | наря́дить | наря́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наряди́в | наряди́ли |
жін.р. | наряди́ла | |
сер.р. | наряди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наря́джений | ||
Безособова форма | ||
наря́джено | ||
Дієприслівник | ||
наряди́вши |
Словник синонімів
-2-
дієслово доконаного виду
(дати розпорядження; влаштувати)
Словник відмінків
Інфінітив | наряди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наряді́мо, наряді́м | |
2 особа | наряди́ | наряді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наряджу́ | наря́димо, наря́дим |
2 особа | наря́диш | наря́дите |
3 особа | наря́дить | наря́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наряди́в | наряди́ли |
жін.р. | наряди́ла | |
сер.р. | наряди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наря́джений | ||
Безособова форма | ||
наря́джено | ||
Дієприслівник | ||
наряди́вши |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | наряди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наряді́мо, наряді́м | |
2 особа | наряди́ | наряді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наряджу́ | нарядимо́, наряди́м |
2 особа | наряди́ш | нарядите́ |
3 особа | наряди́ть | нарядя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наряди́в | наряди́ли |
жін.р. | наряди́ла | |
сер.р. | наряди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наряди́вши |