-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нарум’я́нюватися, нарум’я́нюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нарум’я́нюймося, нарум’я́нюймось
2 особа нарум’я́нюйся, нарум’я́нюйсь нарум’я́нюйтеся, нарум’я́нюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нарум’я́нюватимуся, нарум’я́нюватимусь нарум’я́нюватимемося, нарум’я́нюватимемось, нарум’я́нюватимемся
2 особа нарум’я́нюватимешся нарум’я́нюватиметеся, нарум’я́нюватиметесь
3 особа нарум’я́нюватиметься нарум’я́нюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нарум’я́нююся, нарум’я́нююсь нарум’я́нюємося, нарум’я́нюємось, нарум’я́нюємся
2 особа нарум’я́нюєшся нарум’я́нюєтеся, нарум’я́нюєтесь
3 особа нарум’я́нюється нарум’я́нюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нарум’я́нюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нарум’я́нювався, нарум’я́нювавсь нарум’я́нювалися, нарум’я́нювались
жін. р. нарум’я́нювалася, нарум’я́нювалась
сер. р. нарум’я́нювалося, нарум’я́нювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нарум’я́нювавшись

Словник синонімів

РУМ’Я́НИТИСЯ (покриватися рум’янцем), РУМ’ЯНІ́ТИ, ЧЕРВОНІ́ТИ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ’ЯНІ́ТИСЯ, ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, РОЗРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ, НАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ. - Док.: зарум’я́нитися, порум’я́нитися, зарум’яні́ти, порум’яні́ти, почервоні́ти, зачервоні́ти, зачервоні́тися, порожеві́ти, зарожеві́ти, зарожеві́тися, розрум’я́нитися, зашарі́тися, нарум’я́нитися. Молода жінка йде вздовж цеху. Лице її рум’яниться (П. Автомонов); Вигорнутий на припічок жар немилосердно пече, і Рогулиха рум’яніє, як шістнадцятилітня дівчина (Ф. Малицький); Тут я вперше звів очі на тебе, і ти під моїм поглядом тихо-тихо почала червоніти (Леся Українка); Поступово пульс у нього почав відновлюватись, порожевіли щоки, і Орлюк розплющив очі (О. Довженко); Рум’яніючись, як вишня від сонця, стрічала його Мільця (І. Франко); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г. Хоткевич); - Якщо можливо, то прошу мене звільнити від цього, - викидає з себе Мотря і зарум’янюється вся (Ірина Вільде); Оксана ще спить. Круглі тугі щічки розрум’янилися, як свіжі пелюстки троянди (І. Рябокляч); Параска шаріє вся, аж горить (І. Чендей); Дівча шарілося, закривалося рукавом (Г. Хоткевич); Зачервоніє твій вид, як калина (Я. Щоголів); Встала Орися ні смутна, ні весела, іде до панотця в світлицю, зачервонілась, як та квіточка (П. Куліш); Його сухорляве обличчя зарожевіло в пітьмі (Ю. Бедзик); Від свіжого вітру її обличчя зарожевілось (М. Ю. Тарновський); Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали, Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський).
ФАРБУВА́ТИСЯ (перев. косметичними засобами),МАЛЮВА́ТИСЯ, НАФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм. (злегка або ще раз); РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МА́ЗАТИСЯрозм., НАМА́ЗУВАТИСЯрозм., (надмірно); РУМ’ЯНИТИСЯ, НАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ПІДРУМ’Я́НЮВАТИСЯ (рум’янами); БІЛИ́ТИСЯ, НАБІ́ЛЮВАТИСЯ (білилом, пудрою); ФА́БРИТИСЯ, НАФА́БРЮВАТИСЯ (фаброю). - Док.: нафарбува́тися, пофарбува́тися, намалюва́тися, підфарбува́тися, підмалюва́тися, підма́затися, розмалюва́тися, нама́затися, нарум’я́нитися, підрум’я́нитися, набіли́тися, нафа́бритися. Пані в покоях - пудриться коло дзеркала, фарбується (С. Васильченко); [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться (Є. Кротевич); Їй було весело, було весело й чабанам, що дивились з цікавістю, як вона.. на видноті у всіх підфарбовується (О. Гончар); Моя сусідка Інна, що теж носить на голові копицю і розмальовується, каже, що я нібито старосвітська дівка, що в мене відсталі погляди (В. Речмедін); Актори почали мазатися, як кому подобалось. Публіка стала була вимагати, щоб учителька дозволила й їм намазатися хоч однією сажею (С. Васильченко); Я рум’янцю не купую, ним не рум’янюся (коломийка).