нарумянювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нарум’я́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нарум’я́нюймо
2 особа нарум’я́нюй нарум’я́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нарум’я́нюватиму нарум’я́нюватимемо, нарум’я́нюватимем
2 особа нарум’я́нюватимеш нарум’я́нюватимете
3 особа нарум’я́нюватиме нарум’я́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нарум’я́нюю нарум’я́нюємо, нарум’я́нюєм
2 особа нарум’я́нюєш нарум’я́нюєте
3 особа нарум’я́нює нарум’я́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нарум’я́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нарум’я́нював нарум’я́нювали
жін. р. нарум’я́нювала
сер. р. нарум’я́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нарум’я́нюваний
Безособова форма
нарум’я́нювано
Дієприслівник
нарум’я́нювавши