-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив народи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   народі́мо, народі́м
2 особа народи́ народі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа народжу́ наро́димо, наро́дим
2 особа наро́диш наро́дите
3 особа наро́дить наро́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. народи́в народи́ли
жін.р. народи́ла
сер.р. народи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наро́джений
Безособова форма
наро́джено
Дієприслівник
народи́вши

Словник синонімів

ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ[ПІДНІМА́ТИ], РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, СІ́ЯТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ТВОРИ́ТИ, ВИКЛИ́КУВАТИрідше,НАГАНЯ́ТИрозм.,НАГО́НИТИрозм.;РОНИ́ТИ, РОНЯ́ТИрідко (у спол. зі сл. в д у ш у). - Док.: ви́кликати, ви́кликнути, збуди́ти, пробуди́ти, породи́ти, наві́яти, навести́, підійня́ти[підня́ти], зроди́ти, народи́ти, весели́ти, запали́ти, псі́яти, пору́шити, нагна́ти, зарони́ти. Веселі жарти та гострі дотепи викликали довгий і безжурний регіт (З. Тулуб); Особисте знайомство з народними поетами [Янкою Купалою та Якубом Коласом] у всіх нас збудило ще більшу цікавість до їхньої творчості (Т. Масенко); Пробудити віру в свої сили; Шевченко - борець, поет, художник, Шевченко - людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Козаченко); Іти було важко,.. але негода породжувала ще більшу впертість (М. Стельмах); Та роки йдуть... весна минає Тих молодощів золотих, Життя багато навіває Розчаруванню, дум смутних... (Олена Пчілка); Усе навіює відраду - і вітряки, й сади густі (В. Сосюра); А органчик.. наводить на мене серед життєвого шуму та гаму якусь тиху задуму (І. Нечуй-Левицький); Її голос.. полонив слух, переборював чуття, ламав опір думки, переконливо підіймав емоції (О. Досвітній); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце, родить надію на краще (П. Колесник); Припустимо, його вб’ють, і тоді Орися вийде заміж за іншого й буде жити з іншим, і ця думка народжувала в його душі страшний біль (Григорій Тютюнник); Цей незнайомий вселяв недовір’я (В. Гжицький); Ще в битвах з поляками за часів Павлюка він [кобзар] запалював завзяття (І. Нечуй-Левицький); Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити. Важливо хоч би посіяти сумнів (А. Головко); Своєю художньою творчістю він [мороз] порушує цілу гаму людських почувань (М. Коцюбинський); Розкіш творить біль: як приходить - смакує, як виходить - катує (М. Номис); Тут уже таке повітря й вода, що викликує голод (Леся Українка); Цей князь наганяв страх самим своїм іменем: Долгорукий (П. Загребельний); У шкільному літературному гуртку вчитель.. зумів заронити в її душу любов до мистецтва (А. Хижняк); Невже це той прославлений командир ескадрону, який нагонив жах на білополяків..? (М. Стельмах). - Пор. спричиня́ти.
НАРОДИ́ТИкого (про жінку або самицю тварини - дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ[ВРОДИ́ТИ], ПОРОДИ́ТИрідше,ЗРОДИ́ТИрідше,СПОРОДИ́ТИрозм.,ЗНАЙТИ́[НАЙТИ́]розм.,РОЗСИ́ПАТИСЯким, розм.; СПОВИ́ТИпоет.,ПОЯВИ́ТИзаст. (про жінку); ВИ́ВЕСТИ (про тварину); ПРИВЕСТИ́, ПРИНЕСТИ́, ВИ́ПЛОДИТИ, СПЛОДИ́ТИрідше (щодо тварини - стилістично нейтральне, щодо жінки - розм. або зневажл.); НАПЛОДИ́ТИ, РОЗПЛОДИ́ТИ, НАВОДИ́ТИ, НАМНО́ЖИТИрідше (щодо тварини - розм., щодо жінки - розм. або зневажл.: народити яку-небудь, звичайно велику, кількість дітей або малят); НАЛУПИ́ТИвульг. (дітей). - Недок.: наро́джувати, роди́ти, виво́дити, приво́дити, прино́сити, випло́джувати, плоди́ти, розпло́джувати, намно́жувати. Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Л. Смілянський); Хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят (І. Франко); Моя мати вродила мене сиротою (Ю. Яновський); Породила Мотря за три роки трьох синів (Панас Мирний); Мати спородила його серед мовчазних снігів (П. Загребельний); Сова кричить... "Се якась дівка знайде дитину" (Ганна Барвінок); Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко); Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні (М. Рильський); Бог дасть появити дитину, - готові няньки (Ганна Барвінок); - Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка - дає лоша, вівця - окочується ягнятком (М. Стельмах); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець); [Відьма (приспівує):] Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко); - Ні до чого вам діла нема. ..Хай матерів ґвалтують поганці, а сестер та наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (З. Тулуб); - Прожили ви не менший за мій вік, а помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська).
НАРОДИ́ТИбез додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯрозм.,ОБРОДИ́НИТИСЯрозм.,РОЗСИ́ПАТИСЯрозм. - Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися. Одарка й Катерина не спускали з Яринки очей, ходили біля неї так, ніби вона була першою жінкою на світі, що мала народити (М. Зарудний); Солоху взяли в тюрму. Там вона й родила (Панас Мирний); На ту гору усе лізуть ті жінки, що на цім світі не розродились (І. Манжура); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (І. Нечуй-Левицький); У мене жінка розсипалась (Словник Б. Грінченка).
СТВО́РЮВАТИ (давати початок існування чомусь новому; виробляти що-небудь внаслідок творчої праці), ТВОРИ́ТИ, УТВО́РЮВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИперев. уроч., поет., СОТВОРЯ́ТИ заст.; ВИВО́ДИТИ (звичайно нові різновиди рослин, тварин). - Док.: створи́ти, народи́ти, утвори́ти, сотвори́ти, ви́вести. [Дочка Пашкевича:] Ви знаєте, що сказав батько? Він сказав, що ви створюєте нову науку землеробства (О. Довженко); Кажуть, що як Бог з нічого Взявсь творити мир, Чорт завзявсь робити Богу все наперекір (І. Франко); У спеку, в сніг - не легко нам Нове народжувати місто (І. Нехода); - Але ж спробуйте [груш]. Це в мене гібрид. Сам виводив (Ю. Збанацький).

Словник фразеологізмів

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).

як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла). Зовсім голий, без одягу. Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний); Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах); — Там [у лазні] — кам’яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук); Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар). у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк). як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з’явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар).