нараятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нара́ятися, нара́ятись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нара́ймося, нара́ймось | |
2 особа | нара́йся, нара́йсь | нара́йтеся, нара́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нара́юся, нара́юсь | нара́ємося, нара́ємось, нара́ємся |
2 особа | нара́єшся | нара́єтеся, нара́єтесь |
3 особа | нара́ється | нара́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нара́явся, нара́явсь | нара́ялися, нара́ялись |
жін.р. | нара́ялася, нара́ялась | |
сер.р. | нара́ялося, нара́ялось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нара́явшись |