-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нарахо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нарахо́вуймо
2 особа нарахо́вуй нарахо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нарахо́вуватиму нарахо́вуватимемо, нарахо́вуватимем
2 особа нарахо́вуватимеш нарахо́вуватимете
3 особа нарахо́вуватиме нарахо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нарахо́вую нарахо́вуємо, нарахо́вуєм
2 особа нарахо́вуєш нарахо́вуєте
3 особа нарахо́вує нарахо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нарахо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нарахо́вував нарахо́вували
жін. р. нарахо́вувала
сер. р. нарахо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нарахо́вувавши

Словник синонімів

СКЛАДА́ТИСЯз кого-чого (маючи в своєму складі кого-, що-небудь, становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), НАЛІ́ЧУВАТИкого, що, НАРАХО́ВУВАТИкого, що, ОБ’Є́ДНУВАТИкого, що.Надина бригада складалася переважно з дівчат (Д. Ткач); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечливих між собою (Леся Українка); Наше село нараховує п’ятдесят одну хату (Ю. Яновський); Об’єднує артіль 175 дворів, всього народу 484 чоловіка (Остап Вишня).