моторошнуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний моторошнува́тий моторошнува́та моторошнува́те моторошнува́ті
родовий моторошнува́того моторошнува́тої моторошнува́того моторошнува́тих
давальний моторошнува́тому моторошнува́тій моторошнува́тому моторошнува́тим
знахідний моторошнува́тий моторошнува́ту моторошнува́те моторошнува́ті
орудний моторошнува́тим моторошнува́тою моторошнува́тим моторошнува́тими
місцевий на/у моторошнува́тому, моторошнува́тім на/у моторошнува́тій на/у моторошнува́тому, моторошнува́тім на/у моторошнува́тих