монохромний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний монохро́мний монохро́мна монохро́мне монохро́мні
родовий монохро́много монохро́мної монохро́много монохро́мних
давальний монохро́мному монохро́мній монохро́мному монохро́мним
знахідний монохро́мний монохро́мну монохро́мне монохро́мні
орудний монохро́мним монохро́мною монохро́мним монохро́мними
місцевий на/у монохро́мному, монохро́мнім на/у монохро́мній на/у монохро́мному, монохро́мнім на/у монохро́мних

Словник синонімів

ОДНОБА́РВНИЙ (який має один колір), ОДНОКО́ЛІРНИЙ, ОДНОКОЛЬОРО́ВИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, МОНОХРОМАТИ́ЧНИЙкнижн.,МОНОХРО́МНИЙкнижн.,РІ́ВНИЙрідше,ЧИ́СТИЙрідше.Вечірні тіні лягають на луги, все довкола стає однобарвним (В. Москалець); Одноколірними вишивками славиться Полтавщина (з посібника); З відстані весь полк здавався сірим, однокольоровим: сірі люди, сірі коні, сірі гармати (О. Гончар); Святкові запаски мали однотонний колорит (Гуцульщина); Живописна гама [у Т. Шевченка] скромна, майже монохромна (з журналу); Степ.. горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний); Блакитна вода [у гроті], як скло самого чистого блакитного кольору (М. Коцюбинський).