монофтонгічний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | монофтонгі́чний | монофтонгі́чна | монофтонгі́чне | монофтонгі́чні |
родовий | монофтонгі́чного | монофтонгі́чної | монофтонгі́чного | монофтонгі́чних |
давальний | монофтонгі́чному | монофтонгі́чній | монофтонгі́чному | монофтонгі́чним |
знахідний | монофтонгі́чний | монофтонгі́чну | монофтонгі́чне | монофтонгі́чні |
орудний | монофтонгі́чним | монофтонгі́чною | монофтонгі́чним | монофтонгі́чними |
місцевий | на/у монофтонгі́чному, монофтонгі́чнім | на/у монофтонгі́чній | на/у монофтонгі́чному, монофтонгі́чнім | на/у монофтонгі́чних |