-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний молото́к молотки́
родовий молотка́ молоткі́в
давальний молотку́, молотко́ві молотка́м
знахідний молото́к молотки́
орудний молотко́м молотка́ми
місцевий на/у молотку́, молотко́ві на/у молотка́х
кличний молотку́* молотки́*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник фразеологізмів

з молотка́, зі сл. піти́, прода́ти і т. ін. Прилюдним, публічним торгом, з аукціону і т. ін. Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Козланюк); Художник [Рембрандт] (як і всі великі митці), бідуючи й поневіряючись, коли всі його картини спродали з молотка, безслідно канув десь (О. Ільченко); Окремі підприємства продаються з молотка (З газети).

сту́кнуло в го́лову кому і без додатка. У когось раптово виникла думка щось зробити, вирішити. Тут, видно, гірше, ніж там, звідки приїхав. .. І знов стукнуло в голову те саме настирливе питання, що вже забувалось: як воно буде? (М. Коцюбинський); // Ритмічно, постійно з’являтися, спливати у свідомості. сту́кати молотко́м в го́лову (в голові́). “Відвезуть, відвезуть, відвезуть”, — стукало щось молотком в її голові за кожним кроком, коли вона поспішала до Івана (М. Коцюбинський).

сту́кнуло в го́лову кому і без додатка. У когось раптово виникла думка щось зробити, вирішити. Тут, видно, гірше, ніж там, звідки приїхав. .. І знов стукнуло в голову те саме настирливе питання, що вже забувалось: як воно буде? (М. Коцюбинський); // Ритмічно, постійно з’являтися, спливати у свідомості. сту́кати молотко́м в го́лову (в голові́). “Відвезуть, відвезуть, відвезуть”, — стукало щось молотком в її голові за кожним кроком, коли вона поспішала до Івана (М. Коцюбинський).

узя́ти в молотки́ кого. Кому-небудь докоряти, робити зауваження за щось; лаяти. Колода як узяв його [Шугалія] в молотки на господарстві, ..так він тільки сопе (В. Кучер).

як (мов, ні́би і т. ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого. Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною звісткою. Одно невеличке слівце “Дін” як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого. Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною звісткою. Одно невеличке слівце “Дін” як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого. Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною звісткою. Одно невеличке слівце “Дін” як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний).