-1-
іменник жіночого роду
(мокротеча; сирість)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний моква́  
родовий мокви́  
давальний мокві́  
знахідний мокву́  
орудний мокво́ю  
місцевий на/у мокві́  
кличний мо́кво*  

Словник синонімів

СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬрозм., МОКРОТЕ́ЧАрозм.,МОКРОТА́розм.,МОКРЕ́ЧАрозм.,ЛЯПАВИ́ЦЯрозм.,МОКВА́діал.,ЛЯПОТНЯ́ВАдіал.,ПЛЮТА́діал.Надворі сіра холодна сльота. Мокрий сніг заліплює очі, мряка пронизує до кісток (П. Колесник); Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (З. Тулуб); - Ну хто ж таки їздить на полювання, коли туман, коли за три кроки нічого не видно?Ваш шеф.. сидить тепер удома й на всі заставки кляне вчорашню мокротечу (Ю. Шовкопляс); Жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Тротуари, мокра ляпавиця.. Світ одбився плямою в калюжі (М. Рильський); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); На вулицях ляпотнява страшенна (Леся Українка). - Пор. 1. него́да.
-2-
іменник жіночого роду
(місце, залите водою) * Але: дві, три, чотири мокви́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний моква́  
родовий мокви́  
давальний мокві́  
знахідний мокву́  
орудний мокво́ю  
місцевий на/у мокві́  
кличний мо́кво*  

Словник синонімів

СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬрозм., МОКРОТЕ́ЧАрозм.,МОКРОТА́розм.,МОКРЕ́ЧАрозм.,ЛЯПАВИ́ЦЯрозм.,МОКВА́діал.,ЛЯПОТНЯ́ВАдіал.,ПЛЮТА́діал.Надворі сіра холодна сльота. Мокрий сніг заліплює очі, мряка пронизує до кісток (П. Колесник); Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (З. Тулуб); - Ну хто ж таки їздить на полювання, коли туман, коли за три кроки нічого не видно?Ваш шеф.. сидить тепер удома й на всі заставки кляне вчорашню мокротечу (Ю. Шовкопляс); Жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Тротуари, мокра ляпавиця.. Світ одбився плямою в калюжі (М. Рильський); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); На вулицях ляпотнява страшенна (Леся Українка). - Пор. 1. него́да.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний моква́ мо́кви
родовий мокви́ мокв
давальний мокві́ мо́квам
знахідний мокву́ мо́кви
орудний мокво́ю мо́квами
місцевий на/у мокві́ на/у мо́квах
кличний мо́кво* мо́кви*

Словник синонімів

БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́мн. (одн.МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯрозм.,БАГНЮ́КАрозм.,БАГНОВИ́ЦЯрідше,БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КАрозм. (болотисте тванисте місце, болотиста місцевість); ГНИЛОВО́ДДЯ, ГНИЛОВІ́Дрідше,ГНИЛОВО́ДЬрідше,ПРОГНІ́Й (болотиста місцевість, покрита стоячою, затхлою водою); МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МОКРЯ́Кдіал.,МОКРА́ВИНАдіал. (грузьке, вологе місце, низина, залита водою); РУДА́діал.,РУ́ДКАдіал. (іржаве болото). Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені, плутані - вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Т. Шевченко); Коровайний узявся перекинути через мочарі греблю і міст, щоб до дач не треба було робити гаку у п’ять-шість кілометрів (Д. Бедзик); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); [Олександр:] Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують.. Не можуть вилізти з багнюки (Ю. Мокрієв); Оленчук не впізнавав своїх штурмовиків. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, що тільки-но знемагала в багновищах Сиваша, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених людей (О. Гончар); Якийсь кат за сьогодні моста розвалив, саме зуб’я стирчить.. - Отож, хоч-не-хоч, а доведеться тепер, як замутеличеній вівці, кружляти об’їздами до самісінької ночі. Вдадуться нам ці об’їзди на гниловодді (М. Стельмах); Твань, гниловодь чвакає, затягує по коліно... Чи кожного Дорош пошле косить, гребти на болоті сіно? (К. Гордієнко); - Не голоси, - строго наказав дід. - Зніми з нього все, в сухе вдягни... Та швидше, не чухайся, кажу... В прогній вскочив (В. Большак). - Пор. драговина́, 1. трясовина́.
ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́Врідше,ЗАПЛА́ВИНАрідше,ПЛА́ВНІ, МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МЛА́КАдіал.,ЗА́ЙМИЩЕрідко;ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯрідше,ОБОЛО́ННЯрідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні - це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).