могучий 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Могу́чий | |
родовий | Могу́чого | |
давальний | Могу́чому | |
знахідний | Могу́чий | |
орудний | Могу́чим | |
місцевий | на/у Могу́чому | |
кличний | Могу́чий |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | могу́чий | могу́ча | могу́че | могу́чі |
родовий | могу́чого | могу́чої | могу́чого | могу́чих |
давальний | могу́чому | могу́чій | могу́чому | могу́чим |
знахідний | могу́чий, могу́чого | могу́чу | могу́че | могу́чі, могу́чих |
орудний | могу́чим | могу́чою | могу́чим | могу́чими |
місцевий | на/у могу́чому, могу́чім | на/у могу́чій | на/у могу́чому, могу́чім | на/у могу́чих |
-2-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Могу́чий | |
родовий | Могу́чого | |
давальний | Могу́чому | |
знахідний | Могу́чий | |
орудний | Могу́чим | |
місцевий | на/у Могу́чому | |
кличний | Могу́чий |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | могу́чий | могу́ча | могу́че | могу́чі |
родовий | могу́чого | могу́чої | могу́чого | могу́чих |
давальний | могу́чому | могу́чій | могу́чому | могу́чим |
знахідний | могу́чий, могу́чого | могу́чу | могу́че | могу́чі, могу́чих |
орудний | могу́чим | могу́чою | могу́чим | могу́чими |
місцевий | на/у могу́чому, могу́чім | на/у могу́чій | на/у могу́чому, могу́чім | на/у могу́чих |