-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив могори́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   могори́чмо
2 особа могори́ч могори́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа могори́читиму могори́читимемо, могори́читимем
2 особа могори́читимеш могори́читимете
3 особа могори́читиме могори́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа могори́чу могори́чимо, могори́чим
2 особа могори́чиш могори́чите
3 особа могори́чить могори́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
могори́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. могори́чив могори́чили
жін. р. могори́чила
сер. р. могори́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
могори́чивши

Словник синонімів

ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ[ПРИГО́ЩУВАТИ], УГОЩА́ТИ[ВГОЩА́ТИ]розм., ГОСТИ́ТИрозм., ПО́ШТУВАТИрозм., ШАНУВА́ТИрозм., ПРИШАНО́ВУВАТИрозм., ТРАКТУВА́ТИрозм., ВІТА́ТИрозм.; УКОНТЕНТО́ВУВАТИ[ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ]заст. (щедро); ПРИЙМА́ТИ (у себе); ПІДНО́СИТИ (подаючи страву, питво тощо); ПОЇ́ТИ, МОГОРИЧИТИрозм. (горілкою, вином тощо). - Док.: почастува́ти, участува́ти[вчастува́ти], пригости́ти, угости́ти[вгости́ти], погости́ти, попо́штувати, ушанува́ти[вшанува́ти], пошанува́ти, пришанува́ти, утрактува́ти[втрактува́ти], уконтентува́ти[вконтентува́ти], прийняти, піднести, помогори́чити[помогоричува́ти]розм.- Ганно, чого задумалась - шануй гостя дорогого. Край, насипай, частуй! (Марко Вовчок); Вона пригощала Оксану всім, чим була багата (С. Чорнобривець); - Гості мої милі, чим же вас угощати, чим приймати? (Грицько Григоренко); Почали [люди] мене гостити вареними яйцями й паляницею (Ганна Барвінок); Галочка.. кинулася поштувати його то тим, то сим (Г. Квітка-Основ’яненко); Маланка з матір’ю.. ламали голови, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко); - Горенько тяжке! Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Л. Яновська); - Здоров був, братику. Бач, як гарно в нас трактують гостей? (П. Куліш); - Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (І. Нечуй-Левицький); Він уконтентував їх так добре, що поїхали вони від його цілком задоволені (Б. Грінченко); Народу було багато. Мати підносила гостям горілку. За добрим українським звичаєм гості відмовлялися, а мати ласкаво припрошувала (О. Довженко); Коли вмер [чоловік], вдова гуляла, справляла вечорниці, поїла парубків, а про ґаздівство не дбала (Н. Кобринська). - Пор. 2. віта́ти.