-1-
дієслово недоконаного виду
[безос.]

Словник відмінків

Інфінітив мо́витися, мо́витись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа мо́витиметься мо́витимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа мо́виться мо́вляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
мо́влячись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. мо́вився, мо́вивсь мо́вилися, мо́вились
жін. р. мо́вилася, мо́вилась
сер. р. мо́вилося, мо́вилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
мо́вившись

Словник синонімів

ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо - передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. - Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Франко); Дружба - однаково мовиться (В. Бичко).
ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]безос., про кого-що (мова йде про кого, що-небудь), МО́ВИТИСЯ, ХОДИ́ТИСЯдіал.,ХОДИ́ТИдіал. - Док.: піти́ся. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться (С. Васильченко); Вона вгляділа незвичайні рум’янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); Він зрозумів, що тут ходить про його авторитет перед дівчиною (Г. Коцюба)