миротворець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | миротво́рець | миротво́рці |
родовий | миротво́рця | миротво́рців |
давальний | миротво́рцеві, миротво́рцю | миротво́рцям |
знахідний | миротво́рця | миротво́рців |
орудний | миротво́рцем | миротво́рцями |
місцевий | на/у миротво́рцеві, миротво́рці, миротво́рцю | на/у миротво́рцях |
кличний | миротво́рцю | миротво́рці |