-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ми́лости́вець | ми́лости́вці |
родовий | ми́лости́вця | ми́лости́вців |
давальний | ми́лости́вцеві, ми́лости́вцю | ми́лости́вцям |
знахідний | ми́лости́вця | ми́лости́вців |
орудний | ми́лости́вцем | ми́лости́вцями |
місцевий | на/у ми́лости́вцеві, ми́лости́вці, ми́лости́вцю | на/у ми́лости́вцях |
кличний | ми́лости́вцю | ми́лости́вці |
Словник синонімів
ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. - Як благородний, хоча й бідний шляхтич, я не можу звести руку на свого добродійника (З. Тулуб); [Залєський:] Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене (В. Собко); Історія.. і сучасність свідчать нам, що між матеріалістами, скептиками і т. ін. були і єсть щирі альтруїсти, філантропи (М. Драгоманов); Як доброчинець, Ладний усіх прийняти й привітать, Столи пан Людвіг каже застилать (М. Рильський); Знаю пана Гнатковського віддавна за патріота, тепер же маю його ще й за свого добродія (Лесь Мартович); Львівська колегія.. мала своїм високим шефом і благотворителем уславленого в польськім краю ратного мужа Станіслава Жолкєвського (І. Ле); - Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. - І вбив би [бандит], та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах); Тепер Ляхистан.. не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Тулуб).