-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ме́шканець | ме́шканці |
родовий | ме́шканця | ме́шканців |
давальний | ме́шканцеві, ме́шканцю | ме́шканцям |
знахідний | ме́шканця | ме́шканців |
орудний | ме́шканцем | ме́шканцями |
місцевий | на/у ме́шканцеві, ме́шканці, ме́шканцю | на/у ме́шканцях |
кличний | ме́шканцю | ме́шканці |
Словник синонімів
ЖИ́ТЕЛЬ (той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо), МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬ розм., ПОЖИЛЕ́ЦЬ розм., ЖИЛЕ́ЦЬ рідше, ОБИВА́ТЕЛЬ заст., НАСЕ́ЛЬНИК рідко. - Хто я такий? Місцевий житель (А. Шиян); Я мешканець міста, де барвами пишно неонове сяйво вогнів розцвіло (Д. Луценко); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний); По деяких місцях навесні місцеві пожильці виїздять човнами на морські коси (Остап Вишня); В Кишиневі на сто тисяч жильців тоді не було ні одної газети (І. Нечуй-Левицький); На тротуарах мирні обивателі розступаються, дають мені дорогу (П. Колесник); Ухвалює [Еней] вийти І роздивитись кругом,.. хто тут насельником - звір чи людина (М. Зеров). - Пор. 1. громадя́нин.
НАСЕ́ЛЕННЯ збірн. (люди, що живуть у якомусь одному населеному пункті, місцевості, країні тощо), ЛЮ́ДНІСТЬ, ЖИ́ТЕЛІ мн., МЕ́ШКАНЦІ мн., рідше (ті, хто живе в якомусь населеному пункті, якійсь місцевості); НАРОДОНАСЕ́ЛЕННЯ книжн. (населення певної країни або всієї земної кулі). Пізньої осені пройшла чутка, що всю прифронтову смугу очищатимуть від населення (О. Гончар); Цього дня мало бути велике свято для жителів острова (М. Трублаїні); Демографія займається проблемами народонаселення.
ПОЖИЛЕ́ЦЬ (той, хто живе, мешкає у певному приміщенні, будинку), ЖИЛЕ́ЦЬ, МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬ розм. Другого пожильця комісарового кабінету звали Сергієм Салагатовим (Ю. Збанацький); Другого ранку зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); В коридор повибігали мешканці готелю (О. Десняк); Над шанцями світової війни скреготали чавунні зуби смерті і жерли кинуті оселі, а житці їхні з малими дітьми, склавши убогі манатки на вози, тяглися битими шляхами на тихий схід (О. Слісаренко).