мертвий 1

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ме́ртвий ме́ртва ме́ртве ме́ртві
родовий ме́ртвого ме́ртвої ме́ртвого ме́ртвих
давальний ме́ртвому ме́ртвій ме́ртвому ме́ртвим
знахідний ме́ртвий, ме́ртвого ме́ртву ме́ртве ме́ртві, ме́ртвих
орудний ме́ртвим ме́ртвою ме́ртвим ме́ртвими
місцевий на/у ме́ртвому, ме́ртвім на/у ме́ртвій на/у ме́ртвому, ме́ртвім на/у ме́ртвих

Словник синонімів

БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. - такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙрідше,ПУСТЕ́ЛЬНИЙпідсил., ПУСТИ́ННИЙпідсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; МАЛОЛЮ́ДНИЙ (де мало людей); ВІДЛЮ́ДНИЙ (який рідко відвідують люди); ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й (звичайно про приміщення, населений пункт, вулицю). Вулиця стояла порожня, безлюдна (О. Копиленко); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок); Київ 6 листопада 1943 року був пустельний, - всіх киян німці вигнали геть (Ю. Яновський); Вихор якийсь час бачив самотню постать матері над пустинним шляхом (В. Кучер); У місті було чимало садків, чимало пустопорожніх місць (Марко Вовчок); Видно, не часто на малолюдному хуторі заходили до них гості (А. Іщук); Коли йому ставало особливо радісно на душі, він шукав відлюдного місця й співав досхочу (Ю. Яновський); Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі, у пустій хаті, відкіль повиганяв усіх з серця (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 3. ме́ртвий.
ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму - який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ[ЗІСО́ХЛИЙ] (про рослини). Перед.. обприскуванням обов’язково треба обчистити й спалити відмерлу кору (з журналу); Мертві тканини; Там [у розарії] порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П. Автомонов); Косатки часто труться одна об одну, здираючи змертвілу шкіру (з журналу); І другу я березу тут побачив, що серед моря зелені нової.. Стояла, опустивши довгі віти - Засохлі, почорнілі, занімілі (М. Рильський); Зісохлі гілки дерева.
МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙрозм.;ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙрозм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -.Ну, ви і мертвих збудите, - сказав Андрій Іванович (Вас. Шевчук); Жінка.. розповідала Василеві, що у Мехтодія виховуються онуки - діти померлої доньки (Ю. Яновський); Коло мене І сестра, і мати Зарізані, обнявшися, Зо мною лежали; І насилу-то, насилу Мене одірвали Од матері неживої (Т. Шевченко); [Шумейко:] Ми з твоїм покійним дідом Андрієм товаришували колись років з тридцять (І. Микитенко); Поліцай, якого скинули з шостого поверху, вже лежав на тротуарі бездиханний (П. Панч); - Зараз начальство з громадою присудили, як Векла є бездушная, і сина, і приньмита нема й не буде, то землю її узяли у общественну (Г. Квітка-Основ’яненко); Дохла риба плавала коло берегів (І. Нечуй-Левицький).
МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Нечуй-Левицький); Мертвотна блідість пойняла все її лице (Ю. Мушкетик); Раптом чорні постаті, всі три разом, повернули до нього мертвенні крейдяні обличчя (О. Донченко); Капітан, блідий і холодний, як труп, глядів на Гуртера мертвецькими очима (І. Франко); [Кассандра: (якимсь неживим голосом):] Тут є такі, що іншу втіху знайдуть (Леся Українка).
МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. - позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Сосюра); Оленчук повагом бреде поміж бур’янами, оглядає перед собою бурий безжиттєвий степ (О. Гончар); Соняшники.. мали зелений і свіжий вигляд. Земля поміж них не здавалася безживною і приреченою (з журналу). - Пор. безлю́дний.
МІЦНИ́Й (про сон),ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Йрозм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.Згори, де стояла її хата, глянула на село - Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
НЕЖИВИ́Й (який не належить до тваринного або рослинного світу), НЕОРГАНІ́ЧНИЙкнижн.;МЕ́РТВИЙпідсил., БЕЗДУ́ШНИЙ підсил., БЕЗЖИ́ВНИЙпідсил.,БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ підсил., рідше (ужив. перев. у мові художньої літератури). Жива і нежива природа; - Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, ..де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе... (М. Коцюбинський); З прислугою [пані] обходилася, як з худобою або бездушними меблями (І. Франко); - А океан, живий, вічний океан, хлюпає в борти, б’є в підніжжя цієї сталевої безжиттєвої скелі [корабля] (О. Гончар).
НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙрідше,НЕДВИЖИ́МИЙрідше,НЕДВИ́ЖНИЙрідше,ЗАВМЕ́РЛИЙпідсил.,ЗАСТИ́ГЛИЙпідсил.,МЕ́РТВИЙпідсил.;ЗАКЛЯ́КЛИЙ, ЗАКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[ЗАКАМЕНІ́ЛИЙрідше], СКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[СКАМЕНІ́ЛИЙрідше], ОКАМ’ЯНІ́ЛИЙрідше,ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ОДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ДЕРЕВ’Я́НИЙ, ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ (про людину, частини її тіла та про тварину - який став нерухомим); ОСТОВПІ́ЛИЙ (про людину); ЗАДУБІ́ЛИЙ (про частини тіла). Ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (А. Головко); Вода [в Сені] непорушна, живосрібна, навіть не збагнути, в який бік вона тече (В. Собко); Дрімає дорога, небом укрита. Повітря незрушне, склисте (О. Гончар); Крізь білу гребінку березняку ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (О. Гончар); Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином (О. Довженко); Марко встав, розправив задубілу спину, ступив кілька кроків одерев’янілими ногами (І. Цюпа); Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий.. Кров у жилах густа і холодна, ..члени витягнені, дерев’яні і не згинаються (М. Коцюбинський).
ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ[ВМЕ́РЛИЙ], МЕ́РЛИЙрозм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬрідше,ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХзаст., книжн. (останки померлої людини). Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч, а то ще часто й густо посилав його читати псалтиря над покійниками (Панас Мирний); Треба було спалити солому, на якій лежав Ант, ставити на вогонь корчаги з м’ясом, готуватись до тризни по покійному (С. Скляренко); З боку сільського керівництва була спроба переконати Щусів, щоб вони не тримали небіжчика аж дев’ять днів, а поховали на другий, ну хай на третій день (П. Загребельний); Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий (Г. Квітка-Основ’яненко); Наділи шапки товариші. Зглянулись між собою. Кладуть померлого на лафет, прив’язують вірьовками (О. Довженко); Об умерлім добре говори, а ні, то мовчи (прислів’я); Заплакали, заголосили молодиці, мов мерлого з хати виносять (Г. Хоткевич); Єремія став блідий, потім став жовтий, неначе мрець (І. Нечуй-Левицький); - Заберіть мертвяка... - залепетав Азік нервово, розгублено. - Мертвяк в камері!.. (І. Багряний); Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає [церква] (Т. Шевченко); - Хай тіло твоє лежатиме непохованим і вітер хай розвіє порох проклятого сина! (В. Підмогильний); І ворон мені викопе могилу, І вихор з плачем мій засипле прах (М. Вінграновський).
ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА[ВМЕРЛА]. В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Стельмах); [Швець:] Коли ж я, як оглядівся, Та на дроги подивився, - На покійній невеличкі Ті, що шив я, черевички... Отаке! Уже й не хваста: Вмерла пані - та і баста! (Я. Щоголів); Хвору, власне, вже небіжчицю, негайно перевезли на операційний стіл (Ю. Смолич); - Випийте, свате, за душу небіжки... Хай буде царство небесне (М. Коцюбинський); Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати: чи Галю втішати, чи коло мертвої порядкувати? (Панас Мирний); За утвердженим в сивій давнині звичаєм тіло померлої треба було віддати вогню (Д. Міщенко). - Пор. покі́йник.

Словник антонімів

ЖИВИЙ МЕРТВИЙ
Який існує, виявляє життя, здатний рости, розмножуватися, існуючий. Який не виявляє ознак життя, неживий.
Живий, а, е ~  мертвий, а, е бабуся, дитя, дівчина, жінка, істота, людина, обличчя, свідок, солдат, тварина, хлопець, чоловік, юнак. Брати, здаватися, привести кого-н. живим ~  мертвим.
Живе слово - а) слово, вимовлене безпосередньо людськими устами; б) мова, що виражає нові, правдиві думки ~  Мертві мови - мови, якими не говорять; Ні живий ні мертвий - переляканий, дуже стурбований, схвильований.
Кайдашиха... наговорила приказок живим і мертвим повнісіньку хату (І. Нечуй-Левицький). Живі поховали мертвих і стали в задумі над могилою (Ю. Яновський). Живі живих, Марусю, убивають, а мертві зроду не зачеплять, ні (Л. Костенко).
 Пор. ще: ЖИТИ ~ УМИРАТИ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ

Словник фразеологізмів

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словоспол. таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах).

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словоспол. таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах).

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки. Почати розглядатися, розв’язуватися, виконуватися. Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун); [Харчук:] Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти. Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар).

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти. Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар).

ме́́ртва бу́́ква. Те, що не використовується, залишається без застосування (перев. про закон, постанову і т. ін.). Народ висуває завдання величезної політичної ваги: добитися того, щоб наука у нас не лишалася мертвою буквою або модною фразою (З журналу); Досвід перекладачів тієї доби не може залишатися мертвою буквою для наших днів (З журналу).

гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас [в’язнів] могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко).

ме́ртве ца́рство, нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче в мертвому царстві (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства; а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).

ме́ртвий капіта́л, книжн. Цінність, яка не використовується ким-небудь, не знаходить застосування. Сотні тонн риби, так потрібні країні, лежатимуть мертвим капіталом на березі (І. Багмут); Життєвий досвід і освіта можуть бути мертвим капіталом (З журналу).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

ме́ртвий сезо́н де. Застій, послаблення розвитку в чому-небудь (в торгівлі, промисловості і т. ін.). Мертвий сезон в країні означає нестачу товарів, застій у техніці, обмеження розвитку продуктивних сил суспільства (З газети).

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш).

2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою. 1. Дуже міцно. Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав [Черниш] над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар); — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник); Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник).

2. зі сл. вчепи́тися. Надзвичайно наполегливо. Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко); Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (З газети).

ні живи́й ні ме́ртвий. 1. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т. ін. — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький); Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов).

2. Дуже схвильований, стурбований. [Зося:] Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий); Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський).

3. Сповнений горя, засмучений. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький); Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов).

4. Дуже ослаблений фізично. Ні жива ні мертва вернулася Пріська додому... У голові в неї гуде, у вухах дзвоне [дзвонить], в очах жовто (Панас Мирний); Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих і ледве трималась на ногах (С. Чорнобривець).

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки. Почати розглядатися, розв’язуватися, виконуватися. Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун); [Харчук:] Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвий. 1. Дуже стомлений, млявий і т. ін. Після змагань всі були як мертві (З журналу); Як мертвий повертався додому він майже ні з чим (З газети).

2. Блідий, нерухомий і т. ін. Галя вже водою підвела її [Параску] знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько [тільки] зубами цокотіла (Панас Мирний); // Чимось приголомшений, стурбований і т. ін. Після пережитого вона ходила як мертва (З усн. мови).

3. зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно. Вже й будить їх, а вони [діти] сплять, як мертві… (М. Коцюбинський); [Річард:] Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка); Два сусіди по камері сплять, мов мертві. Вони лежать скорчившись (П. Колесник).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти, помага́ти і под. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова; зовсім не (допомагати). Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але .. йому те допомогло як мертвому кадило... (В. Речмедін). як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр.. присл..).

як (мов, на́че і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т. ін. Дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін. Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш); Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич).